Информация от Бердянской ОГНИ

Роз’яснення податкового законодавства

Реквізити сплати податку на додану вартість на казначейський рахунок

Банк отримувача: Казначейство України

Отримувач: Казначейство України

Код отримувача: 37567646

МФО: 899998

Призначення платежу:

Лист-роз’яснення платникам податків щодо оновлених реквізитів рахунків, відкритих в органах Державної казначейської служби України для зарахування надходжень у 2015 році

У зв’язку з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та внесенням змін до Бюджетного та Податкового кодексів України Державна фіскальна служба України повідомляє наступне.

Відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного та місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку України.

Згідно з Порядком відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758, в органах Казначейства щорічно на початок нового бюджетного періоду відповідно до Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети та бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію», відкриваються (перевідкриваються) рахунки для зарахування доходів бюджетів, надходжень в частині повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні (місцеві) гарантії протягом 45 днів з дня прийняття закону про Державний бюджет України.

У поточному році (з 26 січня та 09 лютого) в органах казначейства відкриті рахунки з обліку надходжень згідно з вимогами Закону України від 28.12.2014 № 80-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2015 рік», внесених змін до Бюджетного і Податкового кодексів України в редакціях, що набули чинності з 01 січня 2015 року, та наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію».

Інформація про оновлені реквізити рахунків, які відкриті в органах казначейства відповідно до змін в податковому та бюджетному законодавстві, територіальними органами ДФС своєчасно доведена до платників податків, в тому числі шляхом її розміщення на інтернет-сайтах регіональних органів фіскальної служби (в розрізі територіально-адміністративних одиниць України).

Ознайомитися з реквізитами таких рахунків можна на веб-порталі ДФС України в рубриці «Бюджетні рахунки» (http://sts.gov.ua/byudjetni-rahunki) з можливістю подальшого вибору відповідної територіально-адміністративної одиниці.

Випадки коли платник податку може застосувати процедуру податкового компромісу

Процедура податкового компромісу (згідно з пунктом  2.2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України  від 17.01.2015 № 13) поширюється на:

1. випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та податку на прибуток у відповідних податкових звітних періодах до 1 квітня 2014 року (п. 1 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

2. випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов’язань у разі, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

3. випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до норм ПКУ (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

4. неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура адміністративного оскарження (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

5. неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Слід зазначити, що податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 ПКУ застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди (п. 11 підрозд. 9 прим. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Нагадуємо, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.

Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування).

Чи застосовують ФОП платники ЄП при здійсненні діяльності РРО

Платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій. Це визначено п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності:

- для платників єдиного податку третьої групи - з 01.07.2015;

- для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016 (абз. 5 п. 1 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).

 З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 109.03).

Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого

електронного рахунка

Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі. На такий рахунок платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні чи розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку. Це визначено п. 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженного Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569).

Пунктом 13 Порядку № 569 передбачено, що платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надається ДФС України за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі.

Строки використаня та застосування РРО

Суб'єкти господарювання при продажу товарів у мережі Інтернет, у тому числі ФОП - платники єдиного податку 2 та 3 груп (починаючи із визначеного Податковим кодексом для кожної групи терміну), повинні застосовувати РРО та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми;

РРО мають застосовуватись при здійсненні операцій з купівлі-продажу інвалюти, а також операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу, в тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (з обов'язковим дотриманням вимог ст. 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг");

з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише РРО, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), РРО з купівлі-продажу інвалюти;

дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам'яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів;

тимчасово до 1 липня 2015 року суб'єкти господарювання звільняються від санкцій за порушення вимог Закону при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; при виконанні операцій з купівлі-продажу інвалюти у разі, якщо ці операції виконуються у касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів Нацбанку, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу; при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).

Підприємства сфери послуг повинні застосовувати РРО

З 1 січня 2015 року підприємствам, які здійснюють діяльність у сфері послуг за готівкові кошти необхідно проводити оплату за надані послуги через реєстратори розрахункових операцій (РРО).

Такі РРО мають бути переведені у фіскальний режим, що передбачає роздрукування відповідних розрахункових документів, які підтверджують виконання розрахункових операцій (РРО повинні забезпечувати надання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків).

Разом з тим, до 1 липня 2015 року для підприємств сфери послуг передбачено перехідний період. Так, тимчасово до 1 липня 2015 року такі суб'єкти господарювання звільняються від санкцій у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів.

Вимога щодо застосування РРО в сфері послуг передбачена Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.14 №71-VIII.

За І квартал 2015 року слід звітувати за новою формою № 1ДФ

Мінфін своїм наказом від 13.01.2015 р. № 4 затвердив нову форму № 1ДФ. Основне нововведення — поява розділу ІІ Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір».

У цьому розділі зазначають неперсоніфіковану інформацію про загальну суму нарахованого й виплаченого доходу, загальну суму утриманого податку в частині:

​ оподаткування процентів;

​ оподаткування виграшів (призів) у лотерею.

Також у р. ІІ форми № 1ДФ відображають інформацію про обкладення військовим збором.

Зазначений наказ набирає чинності з 1 квітня 2015 року. А нова форма № 1ДФ перший раз подається за I квартал 2015 року.

Бердянська ОДПІ повідомляє

Бердянські платники сплатили до бюджету міста та району

понад 33 мільйони гривень

Протягом січня – лютого 2015 року платники податків і зборів Бердянська та Бердянського району сплатили до місцевих бюджетів 33,2 мільйонів гривень. Найбільше надійшло податку на доходи фізичних осіб – понад 16 мільйонів гривень. Від плати за землю надходження склали 6,8 мільйонів гривень. Платники на спрощеній системі оподаткування спрямували до місцевих бюджетів 6,3 мільйонів гривень єдиного податку, повідомила в.о.начальника Бердянської ОДПІ Олена Круц.

З початку року платники сплатили 46 мільйонів гривень єдиного соціального внеску.

Не зволікайте – задекларуйте доходи!

Нинішній 2015 рік ознаменувався багатьма змінами у законодавстві України, зокрема, впровадженням податкової реформи. Але поряд із нововведеннями в оподаткуванні тривають і поточні процеси. Одним із них є проведення щорічної кампанії декларування доходів громадян.

З початку року вже більше 500 бердянців подали декларації про майновий стан і доходи, та задекларували дохід на загальну суму 13,4 млн. гривень, - повідомила в.о.начальника Бердянської ОДПІ Олена Круц.

На теперішній час до Бердянської ОДПІ подано 527 декларацій про майновий стан і доходи. З них 300 декларацій подали громадяни, які отримали доходи від надання нерухомого майна в оренду, 112 громадян подали декларації та задекларували доходи від отримання спадщини, більше 60 декларацій подано громадянами, які мають у власності земельні паї та самостійно вирощують та реалізують сільськогосподарську продукцію.

Метою декларування є не тільки сплата податку до бюджету, а і повернення певної суми податку, яку платник сплатив зі своєї заробітної плати упродовж минулого року. Витрати, які платник податку має право включити до податкової знижки, прописані у Податковому кодексі, зокрема, це плата за навчання, сума витрат на сплату страхових платежів і пенсійних внесків, частина суми відсотків, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом тощо. У такому випадку податкова декларація впродовж усього року.

Останній день подачі декларації – 30 квітня 2015 року.

Бердянська ОДПІ запрошує громадян задекларувати доходи, отримані протягом 2014 року, а також скористатися правом на податкову знижку.

Робота Бердянської ОДПІ зі зверненнями громадян за січень-лютий 2015 рік

Право на звернення є важливим конституційно-правовим засобом захисту та однією із організаційно-правових гарантій дотримання прав і свобод громадян.

За січень-лютий 2015 року до Бердянської ОДПІ надійшло 8 письмових звернень громадян. Вся інформація, викладена у зверненнях, ретельно відпрацьовується фахівцями та надаються відповіді в терміни передбачені законодавством.

Особистий прийом громадян керівним складом і посадовими особами Бердянської ОДПІ здійснюється згідно графіку. Протягом 2015 року на особистих прийомах побувало 9 громадян.

Запрошуємо на інформаційний семінар

11 березня 2015 року о 14-00 Бердянська ОДПІ проводить інформаційний семінар на тему: «Актуальні питання Податкового кодексу України та законодавства з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Декларування доходів громадян за підсумками 2014 року» з платниками податків юридичними та фізичними особами-підприємцями м. Бердянська та Бердянського району.

Семінар відбудеться у приміщенні Бердянської ОДПІ за адресою м. Бердянськ, пр. Праці, 20, актова зала.

Декларування доходів громадян

Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Обов'язок подання декларації  виникає у платника податку з доходів фізичних осіб у разі отримання ним протягом звітного року таких видів доходів (прибутків):

- при отриманні доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (пп. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);

- при отриманні окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті (пп. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності та інші);

- дохід від операцій з інвестиційними активами (п. 170.2 ст. 170 Кодексу);

- іноземні доходи  (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);

- якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року у 2014 – 146160 грн. (пп. “є” п.  176.1 ст. 176 Кодексу),

- інших доходів, декларування яких передбачено чинним законодавством.

Випадки, в яких декларація по майновий стан і доходи не подається

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

- від податкових агентів, які згідно з ІV розділом Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Кодексу;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

- у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу;

- зазначені у пунктах 167.2 - 167.4 статті 167 Кодексу, крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено відповідними нормами цього розділу;

- "є" пункту 176.1 статті 176 Кодексу від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Випадки, в яких платники податку звільнені від подання декларації

Відповідно до п.179.4 ст.179 Кодексу від обов’язку подання декларації звільняються незалежно від виду та суми отриманих доходів платники податку, які є :

- неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року. Поряд з цим, обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації в цьому випадку покладається на опікуна або піклувальника (п. 179.6 ст. 179 Кодексу). Тобто, податкова декларація про майновий стан і доходи від імені платника податку, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною, має бути подана опікуном або піклувальником (одним з батьків) до контролюючого органу за місцем проживання неповнолітньої особи (особи, визнаної судом недієздатною).

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовійслужбі станом на кінець звітного податкового року;

- в інших випадках, визначених  розділом IV Кодексу. 

Доходи, які не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплат, але не звільнені від оподаткування (пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу)

До таких доходів належать:

- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом, тобто від нерезидента або фізичної особи, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність;

- нецільова благодійна допомога понад установлену норму (у 2014 р. – 1710 грн.) (пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- невикористані та неповернуті кошти у вигляді цільової благодійної допомоги (пп. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- благодійна допомога, що отримана платниками податку визначеним абзацом другим п. "а" та п. "б" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує одну тисячу розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- благодійна допомога, отримана волонтерами відповідно до п. "а" та п. "б" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу та використана не за цільовим призначенням (пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- непогашена частина податку, нарахована на суму перевищення фактично понесених витрат над коштами наданими під звіт, у разі припинення трудових відносин (пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу);

- додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- доходи, що становлять позитивну різницю між сумою коштів, отриманих платником податку внаслідок його відмови від участі в фонді фінансування будівництва, та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду, крім випадків, коли платник податку одночасно передає кошти, отримані з фонду фінансування будівництва, в управління тому самому управителю у той самий або інший фонд фінансування будівництва (пп. 164.2.13 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- доходи, що становлять позитивну різницю між сумою коштів, отриманих платником податку від інших осіб внаслідок відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва (у тому числі, якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу), та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду за цим договором (пп. 164.2.13 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- сума недоплати податку при припиненні трудових відносин з роботодавцем (пп. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 Кодексу);

- кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання (пп. 164.2.12 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди (крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю; відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання; пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або інших сум бюджетного відшкодування; суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом; виплати з державного бюджету, пов'язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Податкову декларацію про майновий стан і доходи також зобов’язані подавати:

- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності (ст. 177 Кодексу);

- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);

- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити у річній податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу);

- платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду  (п.179.3 ст. 179 Кодексу).  

Податкова знижка

Метою декларування доходів з фізичних осіб є не тільки сплата податку до бюджету, а й повернення платникам з бюджету сум податку з доходів фізичних осіб надмірно сплаченого з їх заробітної плати у минулому податковому році.

Повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, з метою реалізації права на податкову знижку.  

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом (пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Платники податку, які бажають скористатися правом на податкову знижку за підсумками звітного 2014 року, повинні протягом 2015 року подати річну податкову декларацію та додаток 6 (перелік сум витрат, що включаються до складу податкової знижки згідно зі ст. 166 Кодексу) до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання, за яким він береться на облік як платник податків в контролюючому органі).

Контролюючі органи для зручності платників податків проводять необхідну консультаційну допомогу щодо заповнення декларації та безкоштовно видають бланки декларацій.

До податкової знижки, згідно із пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу  включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). При цьому, у зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали зазначених у пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексу  (пп. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу). При цьому, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з правом на отримання податкової знижки (пп. „в” п. 176.1 ст. 176 Кодексу).

Водночас, слід зазначити, що існують деякі обмеження права платників податку на одержання податкової знижки  (пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу), зокрема, якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Крім того, право на нарахування податкової знижки  за наслідками звітного податкового року має виключно платник податку – резидент України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку,  а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має про це відмітку у паспорті. Податкова знижка може застосовуватися виключно до доходів, одержаних протягом року платником податку у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума нарахованої податкової знижки не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата.

Фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності та особи, які займаються незалежною професійною діяльністю (самозайняті особи), не мають права на нарахування податкової знижки  по податку на доходи фізичних осіб щодо свого річного оподатковуваного доходу, одержаного у межах провадження їх діяльності, тому що такий дохід не є заробітною платою. Цього права також не мають і усі інші особи, які одержують доходи, відмінні від заробітної плати.

Слід врахувати, що згідно із п. 166.4 ст. 166 Кодексу сума витрат включена платником податку до податкової знижки не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу такого платника, нарахованого йому як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу.

А саме відповідно до п. 164.6 ст. 164 Кодексу під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених Законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до Закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Інші суми доходів, одержані платником податку в розрахунок для визначення суми податку, що підлягає поверненню у зв’язку з використанням права на податкову знижку, не приймається. 

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Кодексу. До даного переліку включається:

- частина суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 Кодексу;

- сума коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

- сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;

- сума витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу (у 2014 році – 1710 грн.);

б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї (у 2014 році – 855 грн.);

- сума витрат платника податку на:

- оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

- оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

- сума коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;

- сума витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

Платники податків запитували

Чи потрібно відображати в податковій накладній суму акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів?

У податковій накладній відображається, зокрема окремо вартість товару, що постачається, (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару. Відображення у податковій накладній суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів Податковим кодексом України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, не передбачено.

Як технічно буде проводитись обмін електронними податковими накладними, якщо контрагенти використовують різні програмні ресурси, наприклад одне підприємство використовує «АРМ звіт» а інше «MeDOC»?

ДФС України впроваджено електронний сервіс для платників податків, а саме, з метою отримання інформації, що міститься у Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку ДФС, на запит платника надсилається повідомлення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування і податкову накладну та/або розрахунок коригування в електронній формі

Які особливості формування та реєстрації в ЄРПН податкових накладних у період тестового режиму? Як вірно застосовувати систему електронного адміністрування ПДВ після закінчення тестового режиму?

Період з 1 лютого до 1 липня 2015 р. є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою згідно з пунктом 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України. Починаючи з 1 липня 2015 р. податкові накладні підлягають реєстрації з дотриманням вимог щодо наявності зазначеної суми

Як сплачуватимуть військовий збір ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування? Чи будуть авансові платежі? За якою формою звітуватись?

З 1 січня 2015 року набрали чинності зміни внесені Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб – підприємців.

Пунктом 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (підпункт1.1 пункт 161 підрозділу 10 Кодексу), тобто:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

Ставка збору складає 1,5 відсотки об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу (підпункт 1.3 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу).

При цьому, підпунктом 1.2 пунктом 161 підрозділу 10 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (пункт 177.2 статті 177 Кодексу)

Згідно з підпунктом 1.4 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (підпунктом 1.5 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу).

Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу (підпунктом 1.6 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу).

Отже, фізичні особи – підприємці, крім тих що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб – підприємців є 2015 рік.

Терміни сплати військового збору для фізичних осіб – підприємців – до 19 лютого 2016 року;

Щодо утримання податковими агентами військового збору при виплаті доходів фізичним особам – підприємцям за здійснення ними своєї діяльності.

Пунктом 177.8 статті 177 Кодексу визначено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Тобто, суб'єкти господарювання та/або самозайняті особи, які виплачують доходи фізичним особам – підприємцям за здійснення ними своєї діяльності не є податковими агентами щодо таких доходів

Скільки буде коштувати ліцензія на роздрібну торгівлю пивом?

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481), плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень.

Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міста Києва на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі (частина шістнадцята статті 15 Закон №481).

Чи необхідно буде придбавати окрему ліцензію на роздрібну торгівлю пивом, якщо у суб’єкта господарювання є вже ліцензія на продаж алкогольних напоїв?

Ні. Якщо у суб’єкта господарювання є ліцензія на продаж алкогольних напоїв, то окрема ліцензія на роздрібну торгівлю пивом не потрібна.

Відповідно до понять, визначених у п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пиво - це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.

Поняття алкогольні напої визначені в 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та в абзаці сьомому статті 1 Закону №481, згідно з якими алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД. Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а згідно з частиною дванадцятою статті 15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Законодавчо визначена норма щодо віднесення пива до алкогольних напоїв почне діяти з 1 липня 2015 року (згідно абзаців четвертого - шостого підпункту 10 пункту 2 розділу II Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII).

В 2015 році сільгоспвиробник надає сільськогосподарські послуги, які підпадають під спеціальним режим (оранка, сівба та інше). Замовник розраховується готівкою. Чи можна оприбутковувати готівку в касу за ПКО чи тільки через РРО?

Законом від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).

Згідно з п 1 ст. 9 Закону №265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Таким чином підприємства, які надають послуги та проводять розрахункові операції в готівковій формі мають застосовувати РРО.

Порядок застосування РРО платниками єдиного податку, які проводять розрахунки через рахунки в банківських установах?

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону №265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні усіх банківських послуг, крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу

Який порядок використання РРО підприємцями – фізичними особами, які перебувають у другій/третій групі і при цьому займаються виробництвом, а потім реалізовують готову продукцію за готівку? Наприклад, вирощують рибу, виготовляють продукцію з деревини (вікна, двері на замовлення).

Згідно з п. 296.10 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Таким чином, фізичні особи-підприємці платники єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО).

У всіх інших випадках платники єдиного податку фізичні особипідприємці другої і третьої груп зобов’язані застосовувати РРО.