У Spiegel розкрили подробиці : Німеччина навчала російську армію сучасній тактиці ведення бою незадовго до вторгнення в Крим

Перед початком вторгнення Росії Україну і вже після агресії РФ проти Грузії Німеччина навчала російську армію сучасній тактиці ведення бою. А німецька збройова компанія Rheinmetall мала поставити технології на понад 100 млн євродля центрів підготовки, які планувалося розгорнути у Росії: загалом йшлося про угоду на загальну суму 1 млрд євро.

Співпраця між Берліном та Москвою розпочалася в 2011-му, а за три роки потому, після анексії Криму та початку війни на Донбасі, була припинена. Про це пише Spiegel.

Угода на мільярд

Як зазначає видання, ідея військової співпраці з Німеччиною виникла у російського диктатора Володимира Путіна після п'ятиденної війни проти Грузії у 2008-му: тоді, пише Spiegel, так звана "друга армія світу" показала свою низьку боєготовність і "перемогла" виключно завдяки чисельній перевазі.

Саме тому, що російсько-грузинська війна підсвітила занедбаність та корумпованість збройних сил РФ, Путін вирішив розпочати її комплексну модернізацію, обравши за партнера Німеччину

Згідно з досягнутими на 2011 рік домовленостями, Німеччина мала допомогти Росії створити на російській території низку сучасних центрів бойової підготовки за зразком величезного військового полігону Альтмарк, що зажив слави "найсучаснішого навчального закладу у Європі", де військові проходять підготовку в максимально наближених до реальних боїв умовах.

Пропозицію Путіна щодо співпраці тодішній німецький уряд на чолі  з Ангелою Меркель сприйняв позитивно.

"Німецькою політичною директивою було вітати бажання Росії до співпраці та – наскільки це можливо – втілювати його в життя", – цитує Spiegel відставного німецького генерала, військового радника ексканцлера ФРН Герхарда Шредера Йозефа Нібекера.

А тодішній міністр оборони Томас де Мезьєр під час візиту до Москви у 20011-му заявляв, що "дуже задоволений інтенсивністю наших відносин" та що Берлін "зацікавлений у політиці безпеки в сучасній, добре керованій російській армії".

Закріпити угоду мала спеціально створена "Німецько-російська комісії з питань озброєння", а Росію Німеччина, судячи з тогочасних заяв посадовців, сприймала серед "союзників і дуже дружніх держав".

Стартувала співпраця зі спільної роботи зі створення центру бойової підготовки для Муліно на Поволжі, що є однією з найбільших баз російської армії. Загалом же Москва хотіла до 2020 року збудувати за допомогою німців вісім центрів бойової підготовки – по одному для кожного з військових округів.

Також німці мали постачати обладнання, зокрема для запалювання піротехніки, щоб при влучанні лазерного променя пролунав справжній вибух.

"І протягом тривалого часу — а точніше, до 2014 року — схоже, що ніщо не стане на заваді цій мегаугоді. Орієнтовний обсяг: один мільярд євро", – зазначає Spiegel.

Багатомільйонний контракт з Росією тоді отримала компанія Rheinmetall. Нині вона стверджує, що згодилася на співпрацю з Москвою під тиском німецького уряду, котрий обіцяв "безперешкодну видачу необхідних експортних ліцензій". Тодішній міністр оборони ж стверджує, що мав застереження щодо угоди, але відчував "великий тиск" з боку однопартійців (Томас де Мезьєр, як і Меркель, був представником Християнсько-демократичного союзу), армії та промисловості.

"Безперечно, що саме Бундесвер просував цей проєкт. Адже військова співпраця створює довіру. А довіра забезпечує мир. Крім того, німецькі солдати та експерти Rheinmetall також служали би у центрі бойової підготовки, і таким чином багато дізналися про справжній стан російських збройних сил. З німецької військової точки зору, логіка така: зрештою, ви показуєте свої слабкі сторони лише тим, кому довіряєте", – зазначає Spiegel.

Після початку співпраці російська делегація відвідала завод з виробництва боєприпасів та зброї компанії Rheinmetall у містечку Унтерлюсс, а також розташований поруч найбільший приватний військовий випробувальний полігон у Європі, що також належить компанії. За двадцять з лишком років тут вироблятимуть боєприпаси вже для української армії, а гендиректор Rheinmetall Армін Паппергер змушений буде пересуватися з охоронцями через спробу замаху, здійснену росіянами.

Тоді ж, 17 червня 2011-го до Унтерлюссу прибули міністр оборони РФ Анатолій Сердюков та представники міноборони РФ, щоб підписати угоду про участь Rheinmetall у будівництві військового центру у Муліно. Згодом, як заявляли у Москві, планувалася також співпраця з Rheinmetall у ремонті та модернізації російської військової техніки.

Концепцію "російського солдата майбутнього", про якого під час візиту до Німеччини розповідали російським пропагандистам представники вищого військового командування РФ, було доручено Валерію Герасимову. Нинішній начальник ГШ ЗС РФ тоді обіймав посаду заступника у свого попередника Миколи Макарова.

Угоду щодо будівництва першого "Навчального центру російської армії" на 135 млн євро з Rheinmetall росіяни підписали. А керівництво німецької збройової компанії "з нетерпінням чекало можливості довести у Росії" своє "світове лідерство", зазначає Spiegel.

Згідно з пресрелізом, до 2014 року на полігоні Муліно мала з'явитися "найсучасніша у світі навчальна база з симуляційним навчанням, здатна навчати до 30 000 солдатів на рік".

"Протягом років після підписання контракту персонал Бундесверу та техніки Rheinmetall неодноразово відвідували Муліно. І навпаки, російські експерти та військовослужбовці були гостями Бундесверу та Rheinmetall", – зазначено у матеріалі.

Згідно з планами Міністерства оборони Німеччини, до РФ мали постійно їздити німецькі солдати (цю практику навіть почали втілювати у життя). Існував план створення мережі військових командних структур, що насправді можливо лише з країнами НАТО. До командування німецької армії в Штраусберзі, яке раніше було укомплектоване американцями, французами і британцями, мав приєднатися російський офіцер. А офіцер Бундесверу, як передбачалося, отримав би кабінет у генеральному штабі російської армії.

"Це обіцяло доступ до документів, планів та внутрішніх зустрічей. Це російська сторона спочатку сприйняла дуже неохоче. Однак німці наполягали на доступі – і успішно. Посольство Німеччини в Москві відзначило цю співпрацю як "віху у німецько-російських військових відносинах", – пише Spiegel.

Планувалася також офіційна угода щодо обміну офіцерами з їхніми відповідними штабами. Російський офіцер, відібраний для Командування німецької армії, мав почати службу Штраусберзі з 1 жовтня 2014 року. А німецькі солдати мали взяти участь у спільних з росіянами військових навчаннях на полігоні "Кам'янка" у Ленінградській області улітку 2013-го: німецька армія виділила для навчань 60 німецьких солдатів з 292-го єгерського батальйону Донауешинген та шість танків Boxer. Ці плани викликали занепокоєння у союзників Німеччини по НАТО, в яких, пише видання, виникли сумніви, що німці зробили правильні висновки щодо Росії, виходячи з історії розв'язаних нею війн.