За словами експертів, значну частину польського кордону вже можна було б охопити гарною дрон-стіною.
Через кілька днів після того, як російські безпілотники вторгнулися на територію Польщі, головним питанням у Європі виявилося не лише те, чи навмисно РФ відправила майже два десятки дронів у повітряний простір НАТО, а й, чи свідчить військова реакція альянсу про здатність протистояти такій зростаючій загрозі. Про це пише CNN.
Як пише видання, якщо це було, як вважають у Польщі, навмисним випробуванням оборони НАТО, то для РФ це був дуже дешевий експеримент.
Після атаки польські правоохоронці вилучили уламки російських безпілотників типу "Гербера", які виготовлені з фанери та пінопласту. Українські розвідники вважають, що їхнє виробництво вартує близько 10 тисяч доларів за штуку.
Тоді як літаки НАТО, які вилетіли через ці дрони, вартують мільйони доларів. Тому демонстрація сили, яка обійшлася у десятки тисяч доларів на паливо та технічне обслуговування, аби просто злетіти, не є ефективною.
"Асиметрія витрат не працює", - зауважив дослідник лондонського аналітичного центру з питань оборони (RUSI) Роберт Толласт.
За його словами, це не свідчить про те, що НАТО не може протистояти масштабним атакам дронів, адже літаки були дуже ефективними у запобіганні масовій атаці іранських ракет та дронів на Ізраїль у квітні минулого року. Однак Толласт наголосив, що вартість такої оборони у цьому випадку перевищила мільярд доларів, що робить такий підхід неприйнятним.
"Основна проблема полягає в тому, що до України багато західних оборонних технологій просто не враховували цю... асиметричну загрозу дронів", - зауважив експерт.
Водночас у секторі військових технологій вважають, що багато хто враховував цю загрозу, але міністерства оборони багатьох країн НАТО дуже повільно пристосовуються до неї.
"Технологія є. Ймовірно, значну частину польського кордону вже можна було б охопити гарною дрон-стіною", - підкреслив генеральний директор MARSS Йоганес Пінл.
У CNN пояснили, що "дрон-стіна" є концепцією багаторівневої мережі виявлення та перехоплення. Така ідея широко пропагується серед країн Балтії, а також була нещодавно підтримана чиновниками ЄС.
Пінл додав, що проблема полягає у тому, що системи закупівель НАТО "все ще перебувають на рівні 80-х років". Зокрема він навів приклад перехоплювача MARSS з штучним інтелектом, який є "по суті ножем, що розрізає на швидкості дрон".
"Зараз вони тільки пишуть технічні характеристики для цього. Ми використовуємо його вже зараз, ми працюємо з ним роками. У Європі ми все ще не маємо технічних характеристик для нього", - наголосив фахівець.
Своєю чергою Толласт зауважив: