Бердянська ОДПІ повідомляє

Повідомлення від Бердянської ОДПІ.

Уплата НДС за февраль!

Уплата НДС по декларации за февраль 2015 г. (задекларированная к уплате сумма НДС по строке 25.1 или стр. 25.2 декларации) осуществляется через электронный счет, открытый в Казначействе для каждого плательщика индивидуально (реквизиты счета можно узнать в каб. 216, 217 Бердянской ОГНИ).

В платежном поручении необходимо заполнять:

«Отримувач»  - название плательщика;

«Код»  - код ЄДРПОУ плательщика;

 «Банк отримувача»  - Казначейство України (ел. адм. подат.);

«Код банку»  - 899998;  

«№ рахунку»  - № нового казначейского счета плательщика.

Срок оплаты – учитывая тестовый режим работы системы, просьба не оставлять уплату НДС на последний день и оплатить сумму налога заранее.

Сплата зобов’язань з ПДВ – з електронного рахунку

Сплата податку на додану вартість до бюджету за звітні періоди починаючи з лютого 2015 року / I квартал 2015 року повинна здійснюватися платником податку з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному пунктом 200.2 статті 200 Податкового Кодексу.

Для сплати податку на додану вартість до бюджету з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ необхідно перерахувати з поточного рахунку платника на його рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритий йому в Казначействі, суму коштів, що дорівнює сумі податкових зобов'язань, задекларованих ним до сплати в бюджет за відповідний звітний (податковий) період.

Таке перерахування на електронний рахунок платнику слід здійснювати не пізніше граничного строку для самостійної сплати податкових зобов'язань, зокрема, для сплати узгоджених податкових зобов'язань за звітний період лютий 2015 року - не пізніше 30 березня 2015 року.

Розрахунки з бюджетом після 01.02.2015 у зв'язку з поданням уточнюючих розрахунків, сплата податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом, та сплата штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку до бюджету не з електронного рахунку, а з власного поточного рахунку.

Тобто, з електронного рахунку погашаються суми податкових зобов'язань, задекларованих платником податку в податкових деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди з 01.02.2015, а суми податкових зобов'язань з ПДВ, які платник визначив в уточнюючих розрахунках до податкових декларацій з ПДВ, суми ПДВ, донараховані платнику контролюючим органом за результатами перевірок, суми штрафів та пені сплачуються не з електронного рахунку платника, а з його поточного рахунку.

Фізичні особи-підприємці платники єдиного податку

незабаром повинні будуть застосовувати РРО

Платники єдиного податку (фізичні особи - підприємці) не застосовують РРО у таких випадках:

-​ при здійсненні діяльності на ринках;

-​ при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі;

-​ платники єдиного податку першої групи

Вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності:

- для платників єдиного податку третьої групи - з 01.07.2015;

- для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016.

Реквізити сервісних центрів.

Триває Кампанія декларування доходів громадян

З початку року понад 1200 бердянців подали декларації про майновий стан і доходи та задекларували дохід на загальну суму майже 27 млн. гривень, - повідомила в.о.начальника Бердянської ОДПІ Олена Круц.

На теперішній час до Бердянської ОДПІ подано 1273 декларацій про майновий стан і доходи. З них більше 470 декларацій подано громадянами, які мають у власності земельні паї та самостійно вирощують та реалізують сільськогосподарську продукцію, 393 декларації подали громадяни, які отримали доходи від надання нерухомого майна в оренду, 179 громадян подали декларації та задекларували доходи від отримання спадщини.

Метою декларування є не тільки сплата податку до бюджету, а і повернення певної суми податку, яку платник сплатив зі своєї заробітної плати упродовж минулого року. Витрати, які платник податку має право включити до податкової знижки, прописані у Податковому кодексі, зокрема, це плата за навчання, сума витрат на сплату страхових платежів і пенсійних внесків, частина суми відсотків, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом тощо. У такому випадку податкова декларація впродовж усього року.

Останній день подачі декларації – 30 квітня 2015 року.

Бердянська ОДПІ запрошує громадян задекларувати доходи, отримані протягом 2014 року, а також скористатися правом на податкову знижку.

Отримати адмінпослуги можна у Центрі обслуговування платників

З початку року Бердянською ОДПІ було надано 1646 адміністративних послуг у Центрі обслуговування платників податків. Зокрема, видано 906 карток платників податків, видано 102 довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, зареєстровано 90 книг обліку розрахункових операцій та 80 книг обліку доходів і витрат та інше, - повідомила в.о.начальника Бердянської ОДПІ Олена Круц.

Для відвідувачів ЦОП створені всі умови для комфортного отримання адміністративних послуг. Спеціалісти Центру приділяють увагу кожному платнику,на стендах розміщена необхідна інформація з реєстрації платників податків, заповнення та подачі податкової звітності юридичними та фізичними особами, обчислення та сплати податків до бюджету, графіки особистого прийому громадян посадовими особами Бердянської ОДПІ та інша корисна інформація.

Нагадуємо, що у Центрі обслуговування платників можна отримати адміністративні послуги у сфері ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Новини законодавства

З 2015 року змінено порядок оподаткування неприбуткових організацій

Після внесення змін до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон N 71), починаючи з 01 січня 2015 року, змінено порядок оподаткування неприбуткових організацій.

Підпунктом 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що неприбуткові підприємства, установи та організації - це підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством.

Підпунктом 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу встановлено, зокрема, що платниками податку на прибуток - резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім:

1) бюджетних установ;

2) громадських об'єднань, політичних партій, релігійних, благодійних організацій, пенсійних фондів, метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

З метою оподаткування центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр всіх установ та організацій, які зазначені у підпунктах 1 та 2 цього підпункту.

Такі установи та організації не є платниками податку на прибуток лише після їх внесення до Реєстру неприбуткових організацій та установ (далі - Реєстр) контролюючими органами в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з положеннями Закону України від 22 березня 2012 року N 4572-VI "Про громадські об'єднання", із змінами та доповненнями, громадським об'єднанням вважається добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи, є громадською організацією.

Відповідно до Закону України від 15 вересня 1999 року N 1045-XIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 1045), професійною спілкою (профспілкою) вважається добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Отже, професійна спілка, створена відповідно до вимог Закону N 1045, за своїм правовим статусом належить до громадських об'єднань, які мають право скористатися статусом неприбуткової організації відповідно до положень пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу.

До внесення змін до Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 N 37, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.02.2013 за N 267/22799, профспілкові організації зі статусом юридичної особи, які станом на 31.12.2014 внесені до Реєстру та відповідають умовам, визначеним пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу (метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій), продовжують використовувати статус неприбутковості та не є платниками податку на прибуток.

Разом з тим повідомляємо, що ті установи та організації, які станом на 31.12.2014 були внесені до Реєстру, повинні подати податковий звіт за 2014 рік за діючими формами в установлений для річного звітного періоду термін - протягом 60 календарних днів по закінченню звітного року, тобто не пізніше 2 березня 2015 року.

Відсотки і дивіденди обкладаються військовим збором

З 13 березня 2015 року набирають чинності зміни до Податкового кодексу, внесені Законом від 02.03.2015 р. № 211. Так, обкладенню військовим збором підлягатимуть наступні види доходів, які не обкладаються ПДФО:

• відсотки, нараховані на цінні папери, емітовані Мінфіном, і на боргові зобов'язання НБУ;

• дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (долей, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорції (долі) участі всіх акціонерів (власників) в статутному фонді емітента, і в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів;

• сума доходу, отримана платником податку за здану (продану) їм вторинну сировину, побутові відходи, лом кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно УКТ ЗЕД), залишки і лом електричних акумуляторів з вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно УКТ ЗЕД) і лом дорогоцінних металів, проданий НБУ;

• доходи від операцій з валютними цінностями (окрім коштовних паперів), пов'язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за винятком доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами ПКУ;

• інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов'язаннями НБУ і казначейськими зобов'язаннями України, емітованими Мінфіном, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти.

Роз’яснення податкового законодавства

У 2015 році нецільова матеріальна допомога понад 1710 грн. обкладається військовим збором

До загального оподатковуваного доходу не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, такої, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного в абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ (у 2015 році - 1710 гривень).

При цьому, якщо нецільова добродійна допомога перевищує вказаний розмір, то сума такої допомоги в частині її перевищення є об'єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.

Отже, до загального оподатковуваного доходу платника не включається, тобто не обкладається збором, сума нецільової добродійної допомоги, що надається працедавцем на користь працівника, яка сукупно в 2015 році не перевищує 1710 грн., а в частині її перевищення - підлягає обкладенню військовим збором на загальних підставах.

Новостворені підприємства не можуть використовувати знижуючий коефіцієнт для ЄСВ

Для вживання знижуючого коефіцієнта необхідно порівнювати базу нарахування єдиного внеску із загальною середньомісячною базою нарахування ЄСВ за 2014 рік.

Застосовувати знижуючий коефіцієнт зможуть лише ті платники, які вели діяльність і нараховували зарплату в 2014 році. Оскільки в новостворених підприємствах цей показник відсутній, вони нараховують ЄСВ без вживання знижуючого коефіцієнта.

Підакцизні товари зіпсовані: чи нараховувати податок

Об'єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу підакцизних товарів є операції по реалізації підакцизних товарів суб'єктами господарювання. До таких товарів не віднесені об'єми зіпсованого, знищеного, втраченого або використаного для власних потреб підакцизного товару.

Які документи необхідно подати платнику для отримання права на податкову знижку щодо частини суми процентів за іпотечним кредитом

- кредитний договір та нотаріально завірений договір іпотеки;

- відповідні платіжні документи, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

- паспорт платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такої податкової знижки.

Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчислення і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкової інспекції копії зазначених документів.

Відповідно до пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 ПКУ.

Про право на податкову знижку ФО, яка скористалася умовами молодіжного

житлового кредиту

Згідно з пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

Так, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.

Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

Як відобразити в податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року суми залишків від’ємного значення, непогашених станом на 01.02.2015

Пунктом 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), залишки від’ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року:

або збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначену пунктом 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу (далі – реєстраційна сума), з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення (підпункт "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу);

або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла у 2014 році (підпункт "б" пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу).

Залишки від’ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року, включають в себе:

від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу та відображеної в рядку 20.2 декларації за січень 2015 року;

залишки від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року та відображені в рядку 24 декларації за січень 2015 року;

непогашені станом на 01.02.2015 залишки від’ємного значення, задекларовані в рядку 23.2 декларацій за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів;

непогашені станом на 01.02.2015 залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку в рядку 23.1 декларацій за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.

Вказані суми залишків, непогашені станом на 01.02.2015, обліковуються у додатку 2 (Д2) до декларації до їх повного погашення.

Слід зазначити, що порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків (стаття 200 Кодексу), який діяв до 2015 року, визначено, що залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, до декларації за лютий 2015 року (рядок 20.1) можуть бути включені суми непогашених станом на 01.02.2015 залишків від'ємного значення попередніх податкових періодів, задекларовані у рядках 20.2 та 24 декларації за січень 2015 року, у розмірі, що не перевищує позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту звітного періоду лютий 2015 року (рядок 18). Вказана сума не обліковується у додатку 2 (Д2) до декларації та не може бути врахована у збільшення реєстраційної суми та заявлена до бюджетного відшкодування.

Решта непогашених станом на 01.02.2015 залишків від’ємного значення в розділі ІІІ декларації за лютий 2015 року не відображаються, а тому рядки 20.2 та 20.3 у декларації за лютий 2015 року не заповнюються. Показники таких рядків уперше можуть бути сформовані в декларації за звітний період березень 2015 року та враховуються під час визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету чи підлягає бюджетному відшкодуванню, або переноситься до декларації наступних звітних періодів.

Нагадуємо, подання податкової декларації з ПДВ за звітні (податкові) періоди лютий 2015 року та наступні звітні періоди здійснюватиметься за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №957 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 102/26547.

Нарахування ЄСВ, якщо фізична особа працює за сумісництвом (неосновне місце роботи)

Основне місце роботи - це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

Отже, для сумісників базою нарахування єдиного внеску є фактично нарахована заробітна плата незалежно від її розміру. При цьому роботодавець має право отримати від такого сумісника підтвердження про місце основної роботи.

Наприклад: Заробітна плата сумісника в січні 2015 року - 900 грн.

Нарахований єдиний внесок за ставкою (умовно) 36,76%. складає – 330,84 грн (900 х 36,76%),

Утриманий єдиний внесок за ставкою 3,6% складає - у розмірі 32,40 грн. (900 х 3,6%).

Зазначений порядок визначений листом ДФС України від 14.02.15 № 4979/7/99-99-17-03-01-17 "Про застосування норм законодавства".

Нарахування ЄСВ фізичним особам, які працюють за основним місцем роботи

Якщо заробітна плата за основним місцем роботи (база нарахування єдиного внеску) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць.

У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

При нарахуванні заробітної плати фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки єдиного внеску застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Зазначений порядок визначений ст. 8 Закону України від 08.07.10 №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та роз’яснений листом ДФС України від 14.02.15 № 4979/7/99-99-17-03-01-17 "Про застосування норм законодавства".

Платники податків запитують

Як при заповненні декларації акцизного податку слід поділяти алкогольні напої на лікеро-горілчану продукцію, виноробну продукцію, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше?

Форму, порядок заповнення та подання декларації акцизного податку (далі – Декларація) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (далі – Наказ № 14).

Відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Порядок заповнення Додатка 6 до Декларації визначено у п. 6 розд. V Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого Наказом № 14. При цьому підакцизні товари підлягають відображенню в Додатку 6 наступним чином:

рядок 1 – лікеро-горілчана продукція. За ДСТУ 4257:2003 лікеро-горілчаний напій визначається як спиртний напій міцністю від 1,2 до 60 відсотків об’ємних одиниць, виготовлений змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами та інгредієнтами. У цьому рядку зазначаються горілки та лікеро-горілчані напої. Горілки поділяються на горілки та горілки особливі. Лікеро-горілчані напої в свою чергу поділяються на групи: лікери, наливки, настоянки, бальзами, аперитиви, коктейлі, напої десертні. Також у цьому рядку зазначаються слабоалкогольні напої – алкогольні напої з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об’ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 см куб., виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю (абз. 8 ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481)), зокрема – «SHAKE», «Лонгер», «Бренді-кола», «Ром-кола», «Джин-тонік», «Рево» та інші;

рядок 2 – виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше. Виноробна продукції - вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід (п.п. 26 п. 1 ст. 14 ПКУ). На підставі цього у рядку 2 зазначають інші алкогольні напої, отримані шляхом переробки та збродження плодів та ягід, соків плодово-ягідних за спеціальною технологією міцністю до 8,5 відсотка об’ємних одиниць, а саме: сидри, перрі та інші. Також у рядку 2 вказують інші спиртові дистиляти – віскі, ром, джин, текіла, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше та інші товари, які не відносяться до рядка 1;

рядок 3 – пиво. Пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД. У цьому рядку зазначають пиво, пиво спеціальне – «BEERMIX».

При цьому пиво безалкогольне, яке зазначено у товарній позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД, не є підакцизним товаром.

Пунктом 1 ст. 11 Закону № 481 визначено, що на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються загальна та власна назви виробу, вміст спирту (відсотків об’ємних одиниць).

Таким чином, визначення виду алкогольного напою з метою заповнення відповідних рядків Декларації, здійснюється на підставі інформації, яка зазначена на відповідному виробі.

Розділ Ґ Декларації заповнюється на підставі Додатка 6.

Які суб’єкти господарювання відносяться до сільськогосподарських товаровиробників та яка продукція відноситься до сільськогосподарської з метою обрання спрощеної системи оподаткування?

Відповідно до п. 291.1 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у гл. 1 розд. XIV ПКУ встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Згідно із п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ cільськогосподарський товаровиробник для цілей гл. 1 розд. XIV ПКУ – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

 Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей гл. 1 розд. XIV ПКУ – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

За яких умов при нарахуванні заробітної плати (доходів) та/або винагороди за цивільно-правовими договорами ставки ЄВ застосовуються з понижуючим коефіцієнтом ?

Відповідно до п. 9 прим. 5 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) по 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) , встановлений частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої ст. 8 Закону № 2464 для платників ЄВ, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, застосовується з понижуючим коефіцієнтом (далі - коефіцієнт), якщо платником виконуються одночасно такі умови:

а) база нарахування ЄВ в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - БН(зо) збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування ЄВ платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу (далі - СмБН(зо)2014);

б) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - СП(зо)м) складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік (далі - СмП(зо)2014);

в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік (далі - СмК(зо)2014). Ця умова не застосовується до платників ЄВ, визначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону.

Коефіцієнт щомісячно обчислюється платниками самостійно, за такою формулою:

коефіцієнт = СмБН(зо)2014/БН(зо), де:

СмБН(зо)2014 - середньомісячна база нарахування ЄВ для платника у 2014 році в розрахунку на одну застраховану особу - це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується ЄВ / кількість звітних місяців платника в 2014 році / СмК(зо)2014;

БН(зо) - база нарахування ЄВ на одну застраховану особу за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовим договором, - це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується ЄВ у звітному місяці 2015 року / кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати;

СмК(зо)2014 - середньомісячна кількість застрахованих осіб платника за 2014 рік - це сумарна кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати у кожному місяці в 2014 році / кількість звітних місяців платника в 2014 році;

СмП(зо)2014 - середньомісячний платіж на одну застраховану особу у 2014 році - це сума нарахованого ЄВ за 2014 рік / кількість звітних місяців платника в 2014 році / СмК(зо)2014;

СП(зо)м - середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці - це сума нарахованого ЄВ у звітному місяці 2015 року / кількість застрахованих осіб у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати.

Якщо в результаті розрахунку коефіцієнта його значення складає менше ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4.

Коефіцієнт застосовується в тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи.

Коефіцієнт не застосовується платниками ЄВ, вказаними в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які виплачують грошове забезпечення.

Розрахований коефіцієнт та розмір ЄВ зазначаються з трьома знаками після коми.

При розрахунку коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності платника ЄВ, яка подається відповідно до вимог Закону № 2464.

У разі застосування коефіцієнта платник ЄВ зазначає про це в звіті.

Платник ЄВ, що застосував коефіцієнт та не сплатив нарахований ЄВ у встановлені Законом строки, позбавляється права в майбутньому застосувати коефіцієнт до повної сплати такої недоїмки (боргу). Право на застосування коефіцієнта поновлюється з місяця, в якому сплачено таку недоїмку (борг).

З 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки ЄВ, встановлені частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої ст. 8 Закону № 2464 для платників ЄВ, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, застосовуються з коефіцієнтом 0,6.

Чи є житлово-будівельні контори платниками ПДВ?

Згідно з п.п. „а” та „б” п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Якщо житлово-будівельним кооперативом або житлово-експлуатаційною конторою  надаються будь-які послуги чи здійснюється постачання товарів, місце поставки яких розташоване на митній території України, то такі операції є об’єктом оподаткування і оподатковуються за правилами, встановленими Кодексом.

При цьому відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу житлово-будівельний кооператив або житлово-експлуатаційна контора повинна зареєструватися як платник ПДВ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі нарахована (сплачена) такій особі протягом 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої-третьої групи.

Якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 Кодексу).

В якому рядку звіту з єдиного внеску фізичній особі – підприємцю необхідно зазначати  донараховану суму ЄСВ (у розрахунку з мінімальної заробітної плати), якщо працівник оформлений не на повну ставку?

Cуми про нараховану заробітну плату та нарахований і утриманий єдиний внесок відображаються в додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міндоходів від 09.09.2013 № 454, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за № 1628/24160 у р. 2.1.

Чи потрібно нараховувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з мінімальної заробітної плати, якщо на підприємстві тільки директор і заробітна плата йому не нараховувалась?

Частиною 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI ,,Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон № 2464) визначено вичерпний перелік платників єдиного внеску, зокрема платниками єдиного внеску є роботодавці та наймані працівники. У разі, якщо директор є найманим працівником, то відповідно йому потрібно нараховувати заробітну плату. Якщо заробітна плата менше мінімальної, то відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону № 2464 потрібно донараховувати таку заробітну плату до мінімальної.

Чи може підприємець надавати своїм найманим працівникам безповоротну фінансову допомогу, як її правильно оформити?

Безповоротна фінансова допомога надається платнику податків згідно з договорами дарування та іншими подібними договорами або без укладання таких договорів (п.п. 14.1.257 ПКУ). При цьому, умови укладання договорів регулюється вимогами Цивільного кодексу України.

У разі надання підприємцем своїм працівникам безповоротної фінансової допомоги такий дохід слід розглядати як додаткове благо такого працівника, а підприємець повинен виконати всі функції податкового агента.

Чи повинен підприємець, що є платником єдиного податку ІІ групи платити військовий збір у 2015 році?

Фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку  не є платниками  військового збору.

Комісійна винагорода за реалізований товар по договору консигнації перераховується 1 раз на місяць. Яким чином це фіксується у книзі обліку доходів: кожен день, чи раз на місяць при отриманні її на банківський рахунок фізичної особи-підприємця? 

Фізичні  особи – підприємці, які здійснюють  діяльність на загальній  системі  оподаткування  зобов’язані  вести Книгу доходів  і  витрат за  підсумком  робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюють запис про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Який порядок розрахунку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якщо працівник за місяць відпрацював лише два дні, при цьому не є сумісником та решту часу перебував у відпустці без збереження заробітної плати?

Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) у працівника, який перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, то  сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Чи можна застосовувати понижуючий коефіцієнт до ставки ЄСВ, якщо підприємство у 2014 році заробітну плату не нараховувало і не сплачувало?

Застосовувати понижуючий коефіцієнт зможуть лише платники, які вели діяльність і нараховували зарплату протягом усього 2014 року.

Чи треба сплачувати військовий збір з орендної плати, отриманої фізичною особою?

Об’єктом та базою оподаткування військовим збором є, доходи, визначені ст. 163 та 164 (відповідно) Податкового кодексу України, до яких, зокрема, включаються: суми виплат, нарахованих платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (одним із видів яких є договір оренди) та дохід від надання нерухомого майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ПКУ.

Пенсіонер працює на основному місці роботи неповний робочий тиждень. Його зарплата – 1 218 грн. З якої суми нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування?

Якщо найманому працівнику нарахована заробітна плата за неповний робочий тиждень нижче мінімальної (незалежно від розміру ставки) виникає необхідність донарахування до мінімальної заробітної плати такому працівнику.

Чи повинна фізична особа – підприємець третьої групи спрощеної системи оподаткування сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі мобілізації, якщо дохід не отримується? Які для цього необхідні підтверджуючі документи?

Відповідно до п. 92 частини 2 розд. VIII ”Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) під час особливого періоду, визначеного Законом № 3543-XII, платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначені ст. 4 Закону № 2464, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, передбачених п. 2 ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Фізична особа-підприємець, що перебуває на загальній системі оподаткування, не провадить діяльність та не отримує дохід. Чи необхідно сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування?

Абзацом першим частини другої статті 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для осіб, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році, єдиний внесок не сплачується.

Чи сплачується ПДФО та військовий збір у разі надання Товариству безповоротної фінансової допомоги директором Товариства (строк договору – 1 рік)?

У такому випадку податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не сплачується, оскільки платниками ПДФО та військового збору є фізичні особи (резиденти і нерезиденти) та податковий агент при нарахуванні (виплаті, наданні) доходу фізичній особі (п. 162.1 ПКУ).

Суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на загальній системі оподаткування. Чи потрібно сплачувати військовий збір за результатами 2014 року? Якщо потрібно, то в які строки? Хто повинен сплачувати військовий збір: особисто СПД чи ті, від кого він отримує дохід?

Фізичні особи – підприємці, крім тих що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб – підприємців є 2015 рік.

Терміни сплати військового збору для фізичних осіб – підприємців – до 19 лютого 2016 року;

Щодо утримання податковими агентами військового збору при виплаті доходів фізичним особам – підприємцям за здійснення ними своєї діяльності.

Пунктом 177.8 статті 177 Кодексу визначено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Тобто, суб'єкти господарювання та/або самозайняті особи, які виплачують доходи фізичним особам – підприємцям за здійснення ними своєї діяльності не є податковими агентами щодо таких доходів.

Чи можна вартість ліцензій на алкогольні напої  та тютюнові вироби включати до витрат  ФОП?

Фізична особа – підприємець на загальній системі  оподаткування не  має  право включати до складу своїх витрат суму сплачених податків, зборів (крім суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) та  витрат, понесених на  придбання ліцензій, інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для провадження господарської діяльності.

Яким чином відображати акцизний податок за підсумками дня: у податковій накладній; у книзі доходів; у книзі РРО?

Статтею 201 Податкового кодексу України визначено порядок складання податкових накладних, а також зазначені обов’язкові реквізити, які повинні містити податкові накладні. Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України  від  13.10.2014  за  № 1235/26012.

У податковій накладній відображається, зокрема, окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару. Відображення у податковій накладній, в тому числі в тій, яка складається за щоденними підсумками операцій, суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів Кодексом та Порядком не передбачено.

Які встановлено ставки податку за земельні ділянки?

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі  не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється   не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

 Довідково. Якщо органи місцевого самоврядування не оприлюднили та не надали у встановлені чинним законодавством терміни (15.07.2014 р.) відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішень щодо ставок земельного податку по фізичних особах, тоді вищезазначений податок в 2015 році справляється відповідно до вимог підпункту 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК із застосуванням ставок земельного податку 2014 року, з урахуванням коефіцієнта індексації 1,249.

А саме,

- ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок.

також, податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,1, для багаторічних насаджень - 0,03.

Щодо практичного застосування положень Кодексу платниками акцизного податку

1. Як розраховувати суми податкового зобов'язання з акцизного податку та податку на додану вартість з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів?  

Підпунктом 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу встановлено, що базою оподаткування акцизного податку є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі.

Для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість) у розмірі 5 відсотків (п.п. 215.3.10 п.215.3 ст. 215 Кодексу), а у разі не прийняття такого рішення цей податок справляється із застосуванням мінімальних ставок (п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).

Отже, незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, Кодексом передбачена єдина ставка податку - 5 відсотків.

Сума податкового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (ПЗа) становитиме:  

 ПЗа = ФРЦ:105x5, де  ФРЦ - фактична роздрібна ціна, за якою реалізують нафтопродукти.

Сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість (ПЗпдв) складатиме:        ПЗпдв = (ФРЦ - Пза): 120 х 20.  

Роз'яснення щодо платників акцизного податку, бази, об'єкта оподаткування та ставки акцизного податку з роздрібних продажів, а також приклад обчислення суми податкового зобов'язання з акцизного податку з роздрібних продажів надано листом ДФС від 20.01.2015 №1519/7/99-99-19-03-03-17, який надіслано до головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, та доручено довести зміст листа до платників акцизного податку, голів обласних та Київської міської держадміністрації, сільських селищних, міських рад.

Лист також розміщено на офіційному сайті ДФС (банер «Податкові зміни -2015»).       

 2. Чи є об'єктом оподаткування акцизним податком операції з відпуску підакцизного пального через мережу АЗС, що експлуатується відповідними операторами ринку нафтопродуктів, уповноваженим представникам (безготівковим клієнтам) іншого суб'єкта господарювання при пред'явленні ними старт - картки, бланку - дозволу (талону) чи відомості тощо, шляхом заправки автотранспортних засобів? При цьому оператор ринку нафтопродуктів (експлуатант АЗС) проводить повну суму операцій через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів при безготівковій формі оплати.    

Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів. Об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 Кодексу).    

При цьому реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (нафтопродукти, скраплений газ, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування (абзаци перший та другий п.п.14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.

Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб'єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування. Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст.216 Кодексу).

Згідно із Законом № 265 розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки -оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з розділом 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі - Інструкція №281):    

талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому;   

платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг.

Смарт-картка (паливна картка) є платіжною карткою із вмонтованим мікроконтролером як носієм та обробником інформації, потрібної для ініціювання переказу коштів та/або виконання службових операцій (п. 2.1 розділу 2 Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Національного банку України від 10.12.2004 № 620).

Вимоги щодо обігу, використання (видачі водіям тощо) та зберігання платіжних паливних карток (у т.ч. смарт-карток) і талонів встановлюються договором про відпуск палива і паливно-мастильних матеріалів за паливними картками між покупцем і продавцем. Паливна картка, талони передаються на підприємство за актом приймання-передачі після оплати вартості згідно з умовами договору. Підтвердженням факту отримання пального можуть бути видаткові документи або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС.  Відповідно до Правил №1442 розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Отже, при відпуску через мережу АЗС нафтопродуктів здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів) згідно з п.216.9 ст.216 Кодексу.

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 (далі -Правила № 1442), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів (п. 2).

АЗС поділяються на стаціонарні, пересувні та контейнерні (п. З Правил № 1442). Стаціонарні АЗС - комплекс споруд для приймання та відпуску нафтопродуктів з наземним або підземним розміщенням резервуарів і з не зблокованими з ними паливо-, масло- та газороздавальними колонками. На стаціонарних АЗС можуть розташовуватися пункти продажу товарів та надання побутових послуг.   

Пересувні АЗС - комплексна установка технологічного обладнання, змонтованого на автомобільному шасі або причепі, для транспортування та відпуску нафтопродуктів.  Контейнерні АЗС - установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і паливороздавальної колонки, зблокованих в єдиному контейнері.  Заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС (за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора) через паливо-, масло- та газороздавальні колонки.

Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри) (п. 34 та п. 35 Правил № 1442).

Таким чином, через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві (п. 2 Правил №1442 та ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»), такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до п.п. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 Кодексу.   

3. Хто є платником акцизного податку - оператор ринку нафтопродуктів, експлуатант АЗС, суб'єкт господарювання-посередник чи суб'єкт господарювання, безготівкові клієнти якого отримують нафтопродукти через АЗС?   

  Відповідно до п.п. 212.1.11 п.212.1 ст. 212 Кодексу платником податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.   

Відповідно до Правил № 1442 роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску кінцевим споживачам нафтопродуктів (п. 2 Правил №1442 та ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»).  

Відповідно до Правил №1442 розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.   

Таким чином, податкові зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій.

4. Хто є платником акцизного податку - комітент чи комісіонер - у разі коли комісіонер від свого імені здійснює реалізацію підакцизних товарів, які належать комітенту, через мережу заправних комплексів за готівку або із застосуванням банківських платіжних карток та проводить розрахункові операції на повну суму покупки?    

Відповідно до п.п. 212.1.11 п.212.1 ст. 212 Кодексу платником податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Під реалізацією підакцизних товарів (продукції) розуміються будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж, зокрема, нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, а також палива моторного альтернативного безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків (абзаци перший та другий п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).   

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону № 265, а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст.216 Кодексу).

Відповідно до Правил № 1442 роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску кінцевим споживачам нафтопродуктів (п. 2 Правил №1442 та ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»).

Відповідно до Правил №1442 розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.  Таким чином, платником податку з роздрібних продажів підакцизних товарів є комісіонер, тобто особа, яка від свого імені здійснює реалізацію підакцизних товарів через мережу заправних комплексів через колонки.  

5. Яким чином можна визначити та документально підтвердити, що реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів проведена безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків?

Відповідно до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»:  роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг;    

Відповідно до Правил № 1442 роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів (п. 2 Правил №1442).   

Згідно із Законом № 265 розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки -оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.   

Отже, при відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС провадиться операція з продажу пального кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, що є об'єктом оподаткування акцизним податком з роздрібних продажів відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, здійснення якої документально підтверджується як для розрахункової операції (оформлення відповідного розрахункового документу).        

Головне управління ДФС у Запорізькій області повідомляє

Телефони для отримання консультацій з питань роботи системи електронного адміністрування ПДВ

Суб’єкти господарювання - платники податку на додану вартість для отримання консультацій з питань роботи системи електронного адміністрування ПДВ, запровадженої з 1 січня 2015 року (крім податкових консультацій) можуть звертатись на окрему телефонну лінію в Центрах обслуговування платників податків (ЦОП) за наступними телефонами:

Заходи з детінізації праці на Запоріжжі поповнили бюджети додатковими 650 тис. гривень

Усього з початку року фахівці фіскальної служби виявили у регіоні майже 1400 неоформлених працівників. Загальна сума легалізованої зарплати склала понад 1,1 мільйона гривень, що на 223 тисячі гривень більше, ніж торік. На цьому наголосив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Він підкреслив, що додатково від цієї роботи бюджети Запоріжжя отримали понад 653 тисячі гривень, зокрема, податку на доходи фізичних осіб – майже 200 тисяч гривень та 460 тисяч гривень – єдиного соціального внеску. Ці показники на 200 тисяч гривень перевищують минулорічні.

– На тлі розуміння більшістю платниками податків своєї ролі як основного інвестора у вітчизняну, зокрема, регіональну економіку існують поодинокі випадки її тінізації, у тому числі на ринку праці. Фіскальна служба активно протидіє цьому явищу, наголошуючи на неприпустимості позбавлення роботодавцями працюючого населення соціального захисту та державних гарантій. Фактичні результати посиленої роботи за цим напрямом – лише за два місяці фахівці органів ДФС виявили на третину тисячі неофіційно працюючих громадян більше, ніж за той самий період минулого року, – зауважив Олексій Кавилін.

Як підкреслив керівник фіскальної служби області, ці показники, насамперед, пов'язані з результативністю перевірочних заходів. Фахівці проводять перевірки лише у тих сферах, де існують ризики використання "конвертних" розрахунків чи неофіційної роботи.

Фіскальна служба розраховує на подовження діалогу з платниками і громадськістю. Тож, про наявну інформацію щодо тіньових процесів на ринку праці можна повідомляти до Головного управління ДФС у Запорізькій області за номером: (061) 213-21-79 (конфіденційність дзвінка гарантується).

Громадяни Росії зможуть перетинати кордон з Україною лише маючи при собі

закордонний паспорт

З першого березня поточного року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2015 № 23, яка зупинила дію окремих положень Угоди між Урядами України і Росії про безвізові поїздки громадян.

Громадяни Російської Федерації мають право перетинати кордон до України лише при наявності паспорта для поїздок за кордон, а діти віком до 14 років повинні бути вписані в закордонний паспорт батьків або слідувати за своїм закордонним паспортом. 

При цьому ті громадяни Росії, які до 1 березня в’їхали в Україну за внутрішніми паспортами, а діти – за свідоцтвом про народження, зможуть перебувати в Україні до 90 діб та безперешкодно повернутися в Росію.

Фіскальна децентралізація в дії: місцеві бюджети вже отримали додатково 46 мільйонів гривень

З початку року до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 474 мільйони гривень, що на 46 мільйонів гривень, або на 11 відсотків більше, ніж за два місяці минулого року. Про це повідомив під час прес-конференції начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

– Податкова реформа і зміни до Бюджетного кодексу України, що вступили в дію з початку року, передбачають перші кроки з децентралізації. Місцеві громади отримали самостійні ресурси з наповнення бюджетів. За ними закріплені стабільні джерела доходів, і розширена їхня прибуткова база. Податкова децентралізація передбачає вдосконалення і зміцнення прав і повноважень місцевого і регіонального самоврядування щодо незалежного ухвалення рішень і формування територіальних бюджетів за рахунок самостійного встановлення ставок податків, зборів і пільг. Розроблена чітка система розподілу коштів як від державних, так і місцевих податків, які зараховуються до місцевих бюджетів. Як результат – ми констатуємо зростання доходів бюджетів громад, – наголосив Олексій Кавилін.

Лідером з наповнення місцевих бюджетів залишається податок на доходи фізичних осіб. У загальних надходженнях його питома вага складає понад 53 відсотки. Його сплачено у сумі 252 мільйони гривень. У порівнянні з січнем-лютим 2014 року надходження зросли на 26 мільйонів гривень, або на 12 відсотків.

Плата за землю – друге за обсягами джерело місцевих бюджетів. Згідно зі змінами до Податкового кодексу, вона увійшла до складу податку на майно. Сьогодні плата за землю, як і раніше, є платежем, який повністю надходить до місцевих бюджетів. А органам місцевого самоврядування надано право самостійно встановлювати ставки і пільги.

У поточному році від плати за землю бюджети отримали 84 мільйони гривень. Це майже на 9 мільйонів гривень, або на 11 відсотків, більше торішніх показників.

Сьогодні на обліку в Запорізькій області майже 500 тисяч землекористувачів, переважна частина з яких – приватні підприємці та громадяни.

Цього року юридичні особи і фізичні особи – підприємці вже подали податкові декларації з плати за землю на 2015 рік. Річна сума нарахувань склала 537 мільйонів гривень. Це на 70 мільйонів гривень, або 15 відсотків більше, ніж у 2014 році. Щомісячно до місцевих бюджетів надходитиме майже 45 мільйонів гривень.

Податок на нерухоме майно принесе місцевим бюджетам Запоріжжя щонайменше

34 мільйони гривень

Перші надходження від податку на нерухомість склали понад 600 тисяч гривень. Як відзначив у ході прес-конференції начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, у поточному році платники цього податку – юридичні особи вже обчислили суму податку за новими нормами і до 20 лютого подали 4,2 тисячі податкові декларації. Загальна річна сума нарахованого податку склала 34 мільйони 600 тисяч гривень.

– Змінами у податковому законодавстві органам місцевого самоврядування надано повноваження щодо збільшення граничної межі, на яку зменшується база оподаткування. Також вони встановлюють пільги на своїх територіях, – зазначив Олексій Кавилін.

Щодо громадян, то, як нагадав керівник фіскальної служби регіону, зміни в оподаткуванні нерухомості торкнуться їх тільки наступного року. Цього року вони розраховують і сплачуватимуть податок за "старими" правилами, тобто за тими нормами і ставкам, які діяли у 2014 році.

Реформа єдиного податку стосується 50 тисяч запорізьких "спрощенців"

У результаті реформування спрощеної системи оподаткування оптимізовано кількість груп популярного серед представників малого і середнього бізнесу єдиного податку. Як зазначив під час прес-конференції начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, сьогодні за спрощеною системою працюють майже 8 тисяч юридичних, близько 39 тисяч фізичних осіб та 2,4 тисячі сільгоспвиробників.

За два місяці від суб'єктів малого і середнього підприємництва надходження з єдиного податку склали 71 мільйон гривень, що на 18 мільйонів гривень, або на третину більше, ніж за січень-лютий минулого року.

– Завдяки Податковій реформі для платників єдиного податку збільшився максимальний розмір доходів за рік. Критерії річної дохідності для платників єдиного податку першої групи підвищено у два рази – до 300 тисяч гривень, для другої групи – з 1 до 1,5 мільйона гривень. Ставки єдиного податку встановлюють органи місцевого самоврядування. Перша група сплачує до 10% від мінімальної зарплати, цього року – майже 122 гривні, друга – до 20%, тобто 243 гривні. Третя група єдиного податку може мати річний обсяг доходів до 20 мільйонів гривень і необмежену кількість найманих працівників. Для них знижені ставки єдиного податку: платники ПДВ сплачують 2 відсотки від доходу, неплатники – 4 відсотки, – повідомив Олексій Кавилін.

Найпопулярніша серед запорізьких представників малого і середнього бізнесу 2 група, яку обрали майже 22 тисячі фізичних осіб. У третій групі – близько 10 тисяч підприємців-фізичних осіб і 8 тисяч юросіб, у першій групі – 7,2 тисячі фізичних осіб, у четвертій групі працюють 2,4 тисячі представників сільського господарства.

На Запоріжжі близько 14 мільйонів гривень додаткових надходжень направлено до бюджету

Такий результат перевірок підрозділів податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Запорізькій області за січень-лютий 2015 року. Разом з тим, кількість перевірок значно знизилась. Лише в лютому здійснено 25 планових документальних перевірок, що на 34% менше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, та 79 позапланових документальних перевірок, що на 52% менше, ніж торік.

Слід нагадати, що нині діє мораторій на перевірки – до 2017 року не перевіряються підприємства, установи та організації, фізичні особи-підприємці з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Проте ці обмеження не діють на перевірки підприємств щодо наявності ліцензій, сплати податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ, відшкодування ПДВ, а також дотримання правильності застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Так, при перевірці каси одного із суб'єктів господарської діяльності працівники Головного управління ДФС у Запорізькій області встановили, що не всі виручені кошти від реалізації товарів обліковуються. Службові особи підприємства порушили законодавство щодо ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень до касової книги.

За результатами перевірки до суб'єкта застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 20,3 тис. грн.

Понад 6 тисяч звітів подали запорізькі платники з "Електронного кабінету"

За 2 місяці цього року у Запорізькій області користувачами електронного сервісу ДФС "Електронний кабінет платника податків" стали майже 3 тисячі осіб. Протягом січня – лютого 2015 року за допомогою зазначеного сервісу до органів ГУ ДФС у Запорізькій області надано понад 6 тисяч звітів та інших документів.

-​ Електронізація українського суспільства поширюється дуже швидкими темпами. Розвиток та вдосконалення податкових електронних сервісів має на меті поліпшення умов обслуговування платників. Адже це економить час та нівелює втручання людського фактора у взаємодію між платником податків та державним фіскальним органом, - зазначив начальник ГУ ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Нині спектр функцій "Електронного кабінету" став ширшим. Відтепер за допомогою цього сервісу платник може подавати заяву щодо отримання довідки про відсутність заборгованості та отримувати її в електронному вигляді. Крім цього, можна заздалегідь визначити розмір пені, що буде нарахована після погашення суми боргу.

80 запорізьких підприємств отримали право на податковий компроміс

Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін за результатами виїзної зустрічі з представниками бізнесу у м. Енергодар.

– З моменту, як набули чинності норми законодавства щодо податкового компромісу, запорізькі платники активно прагнуть скористатися цією процедурою. Лише за останній місяць їхня кількість зросла більш ніж утричі. На сьогодні 80 запорізьких платників отримали можливість досягти податкового компромісу, при цьому сплативши 5 відсотків від загальної суми порушень 1,2 мільйона гривень, – зазначив Олексій Кавилін.

Серед платників Енергодарської ОДПІ право на податковий компроміс вже отримали 5 підприємств, чотири з яких з м. Енергодар і одне зареєстроване в Кам’янсько-Дніпровському районі, на суму до сплати 335 тисяч гривень.

У ході зустрічі, на якій були присутні керівники підприємств, розглядалися питання адміністрування ПДВ, акцизного податку з роздрібної торгівлі, легалізації найманої праці та інше.

Наприкінці заходу Олексій Кавилін зазначив, що вивчення актуальних питань бізнесу за результатами зустрічей із платниками податків районів м. Запоріжжя та області надає можливість побачити реальну картину дійсності. Водночас він відзначив готовність підприємців до співпраці з фіскальною службою, зокрема, з вирішення гострих ситуацій за допомогою цивілізованого діалогу.

Під час візиту до Енергодарської ОДПІ Олексій Кавилін також поцікавився, як працює Центр обслуговування платників, надаються адміністративні послуги та проходить кампанія декларування.

Зокрема, з початку року і за дві декади березня по Енергодарській ОДПІ майже 550 громадян вже задекларували минулорічні доходи за загальну суму майже 14 мільйонів гривень. Переважна більшість декларантів – це громадяни, які продають сільськогосподарську продукцію, а також від отримання спадщини, продажу нерухомого майна та інші. До бюджетів надійде понад 400 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб. У ході декларування деякі платники звітують до інспекції дистанційно – кожна десята декларація направлена за допомогою мережі Інтернет.

Запорізькі митники запобігають потраплянню на споживчий ринок контрафакту

Запорізькою митницею ДФС постійно проводиться аналіз результатів оформлення товарів на предмет недопущення незаконного митного оформлення товарів, що внесені до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності.

Найчастіше за останній час порушники намагаються оформити такі товари з підробленими торговельними марками, як: запасні частини для сільськогосподарської техніки, підшипники різних видів, запасні частини до автомобілів, запасні частини для ремонту авіадвигунів, горілчані вироби, електродвигуни асинхронні, з'єднувачі та контактні елементи для проводів і кабелів, проводи електричні, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, рукавички.

У деяких випадках клієнти митниці не додають до митного оформлення необхідні відомості для підтвердження справжності торговельної марки товарів, що переміщуються через митний кордон. Так, днями фахівці Запорізької митниці ДФС призупинили митне оформлення цілої групи промислових товарів за наявністю ознак порушення прав на об’єкти права інтелектуальної власності, у тому числі середньовольтний перетворювач частоти.

Після отримання листів від осіб, уповноважених представляти інтереси власників прав на знаки для товарів і послуг, митне оформлення було завершено.

Співробітники Запорізької митниці ДФС щоденно здійснюють перевірку бази даних митних декларацій, які знаходяться в роботі та оформлених за попередній період, за допомогою програмно-інформаційного комплексу "Інспектор 2006", з метою попередження переміщення через митний кордон України контрафактних товарів.

Запорізька ІТ-шниця задекларувала понад 135 тис. грн., які отримала з Кайманових островів

Праця наших громадян високо цінується за кордоном, тому ті українці, які отримали іноземні доходи, повинні надати заповнену декларацію до інспекції про отримані статки та оподаткувати їх за ставкою 15%.

Так, у березні запоріжанка Валерія Єфименко, яка займається наданням послуг ІТ, задекларувала понад 135 тис. грн., отримавши дохід з джерелом походження з Кайманових островів. Сума податку до сплати склала 20 тис. грн. Валерія щорічно сумлінно виконує громадянський обов’язок, що заслуговує на повагу.

- Я вважаю, що нашій країні треба розвиватись, і ми всі повинні цьому сприяти, хоча б сумлінним виконанням вимог законодавства, – зазначила Валерія.

- Про обов’язок декларувати доходи повинні знати з малечку, я не думав ні хвилини, що робити далі, знав твердо – треба йти до податкової декларувати і сплачувати податок, - зазначив Євген Козаченко, один з декларантів-спадкоємців.