Мрія про весілля на березі Середземного моря або в затишній європейській ратуші щороку стає реальністю для тисяч українців. Проте, коли мова йде про реєстрацію шлюбу в іншій країні, романтика швидко стикається з суворою бюрократією. Особливо це стосується тих, хто вже має за плечима досвід сімейного життя.
Щоб ваше свято не зупинилося на етапі перевірки документів, варто заздалегідь розібратися в тонкощах міжнародного права.
Чому іноземні органи прискіпливі до розлучених?
У більшості країн світу діє принцип єдиношлюбності. Це означає, що державний реєстратор має бути на 100% впевнений, що ваш попередній шлюб офіційно та остаточно припинено. В Україні підтвердженням цього є рішення суду або свідоцтво про розірвання шлюбу.
Проте українські документи не мають автоматичної сили за кордоном. Щоб іноземний чиновник «повірив» вашому свідоцтву, воно має пройти процедуру легалізації.
Головний етап: апостилювання
Для країн, що входять до Гаазької конвенції (а це майже вся Європа, США, Канада, Туреччина), процедура спрощена — вам достатньо поставити апостиль. Це спеціальний штамп, який підтверджує справжність підпису та печатки на документі.
Важливо: Просто мати оригінал свідоцтва недостатньо. Без належного завірення документ вважатиметься за кордоном просто «папірцем».
Для того, щоб усе пройшло без помилок та з першого разу, краще довірити цю справу професіоналам. Наприклад, ви можете замовити апостиль свідоцтва про розлучення у фахівців NTidea https://ntidea.com.ua/ua/apostil-na-svidetelstvo-o-razvode , які знають усі актуальні вимоги Міністерства юстиції та специфіку перекладів для різних країн.
Які ще документи можуть знадобитися?
Окрім підтвердження розлучення, іноземні органи РАЦС (або їх аналоги) зазвичай запитують:
- Закордонний паспорт (дійсний щонайменше 6 місяців після дати весілля).
- Свідоцтво про народження (також з апостилем та присяжним перекладом).
- Заяву про сімейний стан (Affidavit) — документ, що засвідчує відсутність перешкод для вступу в шлюб.
Цікава статистика та факти про міжнародні шлюби
Щоб краще зрозуміти масштаби та особливості підготовки, погляньмо на цифри:
- 126 країн: Саме стільки держав станом на 2026 рік приєдналися до Гаазької конвенції. Це означає, що у цих країнах вам не потрібна складна консульська легалізація — достатньо лише штампа «Апостиль».
- 90 днів: Це середній термін «актуальності» документів у країнах ЄС. Навіть якщо у вас є апостильоване свідоцтво, видане рік тому, іноземний РАЦС може вимагати «свіжий» витяг, виданий не пізніше ніж за 3–6 місяців до дати подачі.
- 30% відмов: За статистикою юридичних консультантів, саме така частка пар стикається з відтермінуванням весілля через помилки в документах або відсутність необхідного завірення.
- Понад 10 000 шлюбів: Приблизно таку кількість шлюбів з іноземцями щороку реєструють українці. Найпопулярнішими напрямками залишаються Польща, Німеччина, Туреччина та США.
Поради для безболісної підготовки
- Дізнайтеся про «термін придатності»: У багатьох країнах (наприклад, у Німеччині чи Італії) документи вважаються дійсними лише 3 або 6 місяців з моменту видачі або апостилювання.
- Уточнюйте вимоги до перекладу: Деякі країни вимагають, щоб переклад робився виключно «присяжним» перекладачем безпосередньо в країні, де відбудеться шлюб.
- Подбайте про прізвище: Якщо після розлучення ви залишилися на прізвищі колишнього чоловіка/дружини, переконайтеся, що в усіх документах (від свідоцтва про народження до закордонного паспорта) простежується чіткий ланцюжок зміни прізвищ.
Реєстрація шлюбу за кордоном — це чудовий досвід, який вимагає уваги до деталей. Підготовка документів — це фундамент вашого майбутнього правового статусу в новій країні. Своєчасне звернення за допомогою до юристів та правильне оформлення паперів дозволять вам зосередитися на головному — вашому щасливому дні.