У підготовці статті ми спиралися на матеріали, опубліковані на https://2p.com.ua/alimony-online/. 

Відповідно до норм сімейного права подання позову про стягнення аліментів здійснюється особою, з якою постійно проживає дитина. Право на утримання виникає незалежно від факту офіційного шлюбу. У випадку, коли дитина мешкає з матір’ю, заява із пакетом документів подається саме нею. У встановлених законом ситуаціях право звернення має опікун, прийомна сім’я або відповідна установа.

Перелік першочергових документів

  • Свідоцтво про народження дитини. Підтверджує батьківство та містить дані про обох батьків.
  • Паспорт заявника. Використовується для ідентифікації особи, яка звертається до суду.
  • Реєстраційний номер облікової картки платника податків. Необхідний для точної верифікації сторін.

Підтвердження місця проживання

Законодавство вимагає доведення факту спільного проживання дитини із заявником. Зазвичай подається довідка з житлово-експлуатаційної організації або інший офіційний документ. Якщо дитина виховується бабусею чи перебуває в інтернатному закладі, її представник також має право на стягнення аліментів. Головна умова – реальне проживання з особою, яка подає позов.

У разі різних адрес офіційної реєстрації та фактичного місця проживання важливо додати будь-які документи або акти, щоб суд отримав докази того, де саме дитина насправді мешкає. Це можуть бути довідки від органів самоорганізації населення, служби у справах дітей або офіційні заяви свідків.

Деталі про судовий збір

Одержувач повністю звільняється від сплати судового збору, коли ініціює процес щодо аліментів. Судовий орган згодом стягує цей збір із платника. Заявнику бажано вказати у позовній заяві або заяві про видачу судового наказу інформацію про пільгу щодо судового збору.

Вибір суду

Звернення про стягнення аліментів може відбуватися за місцем проживання платника або за адресою заявника. Подача позову до суду за власним місцем проживання спрощує комунікацію та отримання процесуальних документів.

Порядки стягнення аліментів

Передбачено два порядки стягнення: наказний і позовний. Перший спрощує процедуру, адже суд не викликає сторони на засідання. Другий – детальніший, з можливістю вимагати більші суми.

Наказне провадження

  • Заява про видачу судового наказу супроводжується копіями основних документів.
  • Суд виносить наказ без судових засідань.
  • Термін отримання результату зазвичай коротший, ніж у позовному провадженні.
  • Можна стягнути фіксовану частку від доходу (1/4, 1/3 чи 1/2), або суму, яка дорівнює 50% прожиткового мінімуму на дитину певного віку.

Закон встановлює максимальну межу – 10 прожиткових мінімумів. Якщо розрахунок вимагає більшого розміру, потрібне позовне провадження.

Позовне провадження

Це складніший процес із можливим викликом сторін на засідання. Однак він відкриває шлях до збільшених аліментів. Запит може стосуватися конкретної твердої суми або частки від доходу. Розгляд триває довше, але дозволяє глибше дослідити статки платника. У суді часто розглядають витяги з реєстрів нерухомості, відомості про підприємницьку діяльність і чеки з витрат заявника на потреби дитини. Для отримання більшої суми потрібно довести потреби дитини і фінансові можливості платника.

Доказова база

Заявнику корисно додати радше більше, ніж менше доказів. Наприклад:

  • Витяги з реєстрів про власність платника.
  • Квитанції про витрати: одяг, харчування, навчання.
  • Документи, що підтверджують заробіток чи бізнес-прибутки боржника.

Без демонстрації реального фінансового й побутового становища складно розраховувати на призначення більшого розміру виплат.