Информация от Бердянской ОГНИ

Бердянська ОДПІ повідомляє

Платникам податку на додану вартість

Бердянська ОДПІ звертає увагу платників ПДВ на правильне заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:

у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;

у полі  «Код» необхідно заповнювати код за ЄДРПОУ платника;

у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;

у полі «№ рахунку» необхідно заповнювати номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в податковій інспекції за основним місцем обліку (Бердянська ОДПІ, каб.217).

В декларації з ПДВ реквізити спеціального рахунку: номер рахунку; дані банку/органу, в якому відкрито рахунок (найменування, ЄДРПОУ, МФО), вказують виключно платники ПДВ – сільськогосподарські товаровиробники, які використовують спецрежим оподаткування ПДВ згідно ст. 209 Податкового кодексу (для забезпечення перерахування на цей рахунок коштів з електронного рахунку платника).

Фізичні особи-підприємці платники єдиного податку

незабаром повинні будуть застосовувати РРО

Платники єдиного податку (фізичні особи - підприємці) не застосовують РРО у таких випадках:

-​ при здійсненні діяльності на ринках;

-​ при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі;

-​ платники єдиного податку першої групи

Вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності:

- для платників єдиного податку третьої групи - з 01.07.2015;

- для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016.

Реквізити сервісних центрів.

Інтернет – газета "Податки і бізнес. Запоріжжя"

Бердянська ОДПІ повідомляє, що 27 березня 2015 року виходить останній номер газети "Податки і бізнес. Запоріжжя" у друкованому вигляді.

Починаючи з 1 квітня 2015 року, газета буде виходити в електронній версії. Перехід на електронний формат зумовлений численними проханнями читачів, а також реаліями сьогоднішнього суспільно-економічного життя, впровадженням нових інформаційних технологій та можливостей.

У подальшому номери "Податки і бізнес. Запоріжжя" можна побачити в мережі Інтернет – газета буде розміщуватись н а суб-сайті ГУ ДФС у Запорізькій області (http://zp.sfs.gov.ua).

Крім того, передплатники можуть скористатися можливістю отримання електронної версії газети на свою електронну скриньку. Для цього необхідно надіслати до редакції листа з темою "Електронна газета" на адресу: [email protected].

Узгодження питань щодо повернення коштів передплати газети "Податки і бізнес. Запоріжжя" приймаються видавцем газети – ТОВ "Проф-трейдсервіс" протягом 2-х місяців.

Телефон для довідок: (061) 226-08-11.

Надходження військового збору

З моменту введення до податкового законодавства військового збору бердянськими платниками сплачено на потреби армії до Державного бюджету більше 8 млн. грн. Зокрема, з початку поточного року від платників надійшло майже 3 млн.грн. військового збору, - повідомила в.о.начальника Бердянської ОДПІ Олена Круц.

На теперішній час продовжено справляння військового збору до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. З 1 січня 2015 року військовий збір стягується не тільки з зарплат і трудових виплат, а й з інших доходів фізосіб, наприклад, з орендної плати, договорів купівлі-продажу тощо.

Електронна звітність та електронні сервіси

Одна із найпоширеніших послуг серед платників податків – це електронна звітність, яка дає можливість підприємцям та суб’єктам господарювання - юрособам звітувати до органів фіскальної служби, статистики та ін., оформляти митні декларації через мережу Інтернет, використовуючи власний цифровий підпис. В Бердянську вже третій рік працює Пункт реєстрації користувачів Управління центру сертифікації ключів.

Тільки з початку поточного року власниками електронних ключів стало майже 800 користувачів. Їм безкоштовно видано понад 2 тисячі посилених сертифікатів відкритих ключів, - повідомила в.о.начальника Бердянської ОДПІ Олена Круц.

На веб-порталі ДФС України у режимі "он-лайн" доступні понад десять видів електронних сервісів, які значно полегшують роботу платників. Окремо заслуговує на увагу функціонування "Електронного кабінету платника", робота в якому можлива у разі наявності електронного цифрового підпису. В «Електронному кабінеті» можна переглядати сформовану та вже подану податкову звітність, стан розрахунків з бюджетом, у тому числі про заборгованість зі сплати податків і зборів. У разі необхідності завжди на допомогу прийде підказка «Податковий календар» та інформація із довідників.

Звертаємо увагу, що з 2 березня діє нова редакція Регламенту АЦСК ІДД ДФС та нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електроного цифрового підпису. Нові форми реєстраційних документів можна завантажити на інформаційному ресурсі Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України http://acskidd.gov.ua.

Кампанія декларування доходів громадян - 2015.

Бердянська ОДПІ запрошує громадян задекларувати свої доходи за 2014 рік, а також скористатися правом на податкову знижку.

Нагадуємо, що в обов'язковому порядку подати декларацію повинні ті громадяни, які отримували минулого року доходи не від податкових агентів, та доходи, з яких не утримувався податок.

Подати декларацію необхідно до 30 квітня включно. А право на отримання податкової знижки діє упродовж всього року.

Для зручності громадян працює сервіс, який дозволяє заповнити декларації в електронному вигляді та надіслати її через Інтернет. Електронний ключ цифрового підпису та відповідне програмне забезпечення Державна фіскальна служба надає безкоштовно.

Пам'ятайте, податок від кожної задекларованої гривні піде до місцевого бюджету, а отже на розвиток міста!

Новини законодавства

Нові умови застосування зниженої ставки ЄСВ

13 березня вступив в дію Закон України «Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02.03.2015 року №219-VІІІ.

Законодавством з метою стимулювання легалізації доходів платникам ЄСВ зменшено навантаження на фонд оплати праці шляхом введення коефіцієнта 0,4 до розміру ЄСВ в 2015 році, та коефіцієнта 0,6 до розміру ЄСВ в 2016 році.

Законом №219 змінено умови застосування понижувального коефіцієнта. Замість чотирьох критеріїв, що діяли раніше, застосувати коефіцієнт можливо при виконанні трьох оновлених умов:

а) база нарахування єдиного внеску розраховуючи на одну застрахована особа у звітному місяці збільшилася на 20 і більш відсотків у порівнянні із середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік розраховуючи на одну застраховану особу;

б) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці складе не менше, чим середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;

в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік.

Разом з тим, остання умова не буде застосовуватися до фізичних осіб - підприємців.

Також коефіцієнт не буде застосовуватися платниками єдиного внеску, які виплачують грошове забезпечення, але буде застосовуватися при нарахуванні заробітної плати (доходів) сумісникам.

Платник єдиного внеску, що застосував коефіцієнт та не сплатив нарахований єдиний внесок у встановлені Законом строки, позбавляється права в майбутньому застосувати коефіцієнт до повної сплати такої недоїмки (боргу). Право на застосування коефіцієнта поновлюється з місяця, в якому сплачено таку недоїмку (борг).

Військовий збір

Парламент підкоригував п. 16¹ підрозділу 10 р. XX Податкового кодексу України.

Його доповнили новим пп. 1.7. Змінами передбачено, що від оподаткування військовим збором звільняються доходи, які не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб, а саме ті, які не підлягають оподаткуванню і оподатковуються за нульовою ставкою. Зокрема, йдеться про доходи від спадкування членами сім'ї першого ступеня споріднення (пп. 174.2.1 ПКУ).

Проте зазначено, що не звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені у пп.165.1.2, пп.165.1.18, пп.165.1.25, пп.165.1.51, пп.165.1.52 ПКУ Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України" від 02.03.15 р. № 211-VIII.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» від 02.03.2015 року № 211-VIII вступив в силу з 13 березня 2015 року.

Роз’яснення податкового законодавства

При здійсненні безготівкових розрахунків РРО не застосовується

Суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю виключно за безготівковим розрахунком через банківські установи, що підтверджено відповідними виписками з банківських рахунків реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовують.

Водночас, якщо суб’єкт господарювання видаватиме товарні чеки, накладні або інші документи, що можуть підтвердити готівковий розрахунок, то у такому випадку необхідно використовувати РРО на загальних підставах.

Зазначена норма передбачена п.1 ст.3 Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (із змінами доповненнями).

Щодо приймання Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних

Шановні платники!

Починаючи з 1 січня 2015 року, скасована норма Податкового кодексу України, згідно з якою платники податку зобов’язані були подавати до органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних (пункт 201.15 статті 201 розділу V Кодексу).

Тобто, реєстр виданих та отриманих податкових накладних до контролюючого органу, починаючи із звітності за січень 2015 року, не подається.

Посилання на роз'яснення ДФС:

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63549.html 

Враховуючи зазначене, доводимо до Вашого відома, що приймання Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за формами:

J1200808    Реєстр отриманих та виданих податкових накладних (скорочена перероб. пiдпр.) п. 11.21;

J1201508    Реєстр отриманих та виданих податкових накладних;

J1209008    Реєстр отриманих та виданих податкових накладних;

J1209408   Реєстр отриманих та виданих податкових накладних 
(до декларацiї з ПДВ (спецiальної), – Державною фіскальною сужбою України будуть прийматися виключно за звітний період до 01 січня 2015 року. 

Об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств

Об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідна норма визначена п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI зі змінами та доповненнями.

Особливості заповнення рядка 20.1 розділу ІІІ декларації з ПДВ

Подання податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) за звітні (податкові) періоди лютий 2015 року та наступні звітні періоди (далі – звітні (податкові) періоди) здійснюватиметься за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №957 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 102/26547.

До рядка 20.1 розділу ІІІ декларації за лютий 2015 року переноситься значення рядків 24 та 20.2 декларації за січень 2015 року в межах значення рядка 18 декларації за лютий 2015 року.

Решта суми рядків 24 та 20.2 декларації за січень 2015 року обліковується в розділі ІV декларації за лютий 2015 року та в додатку 2 (Д2) до цієї декларації.

До рядка 20.1 розділу ІІІ декларації починаючи зі звітного періоду березень 2015 року переноситься значення рядка 24 декларації за попередній звітний (податковий) період (наприклад, у рядку 20.1 декларації за березень 2015 року відображається значення рядка 24 декларації за лютий 2015 року).

З цим та іншими роз’ясненнями також можна ознайомитися у листі ДФС України від 06.03.2015 р. № 7796/7/99-99-19-03-02-17 "Про податок на додану вартість", який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (Головна>Податки, збори, платежі>Загальнодержавні податки>Податок на додану вартість>Листи).

Особливості заповнення окремих рядків розділів І та ІІ податкової декларації

з податку на додану вартість

У зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість обсяги коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість згідно зі статтею 192 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (збільшення та/або зменшення податкових зобов’язань) відображаються в окремих рядках розділу І декларації залежно від дати виникнення податкових зобов’язань, що коригуються (до 1 лютого 2015 року та після 1 лютого 2015 року).

Коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на період до 1 лютого 2015 року, відображається в рядку 8.1 розділу І декларації.

У рядку 8.2 розділу І декларації відображається коригування обсягів постачання згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на період після 1 лютого 2015 року.

Наприклад:

розрахунок коригування, складений у лютому 2015 року, до податкової накладної, складеної у вересні 2014 року, має бути відображений у рядку 8.1.1 (або 8.1.2 чи 8.1.3) декларації за лютий 2015 року;

розрахунок коригування,  складений у квітні 2015 року до податкової накладної, складеної у березні 2015 року, має бути відображений у рядку 8.2.1 (або 8.2.2 чи 8.2.3) декларації за квітень 2015 року.

У кожному із зазначених вище випадків у рядках 8.1.3 та 8.2.3 декларації відображається коригування обсягів постачання, за якими не нараховувався податок на додану вартість (коригування обсягів операцій, які підлягали оподаткуванню за нульовою ставкою, звільнялися від оподаткування, та ті, які не були об’єктом оподаткування), і які раніше були відображені в рядках 2.2, 3 та 4 декларацій, поданих за звітні податкові періоди до 1 лютого 2015 року та після 1 лютого 2015 року відповідно.

Коригування обсягів придбання товарів/послуг на підставі розрахунків коригування, які були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) після 1 лютого 2015 року,  відображаються в рядку 16 розділу ІІ декларації незалежно від дати складання податкової накладної (до 01.02.2015 чи після 01.02.2015), до якої складаються такі розрахунки коригування.

Розрахунки коригування, які складені у відповідності до норм Кодексу до 1 лютого 2015 року, але з будь-яких причин не відображені в деклараціях за ті звітні періоди, в яких такі розрахунки коригування складено, до декларації за лютий 2015 року не включаються. Такі розрахунки коригування включаються до податкової звітності тих звітних періодів, в яких такі розрахунки коригування складено, шляхом подання уточнюючих розрахунків до декларацій за такі звітні періоди.

Чи зобов’язані банківські установи застосовувати РРО при виконанні банківських послуг

Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні усіх банківських послуг, крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу.

Відповідна норма визначена п. 2 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95 – ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

При використанні РРО необхідно щоденно роздрукувати фіскальні звітні чеки

Суб’єкти господарювання, які подають до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, не зобов’язані подавати Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій за формою № 3ВР-1.

При цьому, такі суб’єкти господарювання не звільняються від щоденного друкування та зберігання фіскальних звітних чеків.

Зазначена норма передбачена ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями).

Реєстрація в ЄРПН податкових накладних у період тестового режиму

Період з 1 лютого до 1 липня 2015 р. є перехідним (тестовим) періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за спеціальною формулою згідно з п. 200 1.3 ст. 200 1 Податкового кодексу України.
Починаючи з 1 липня 2015 року застосовується система електронного адміністрування ПДВ, згідно якої всі податкові накладні підлягають реєстрації з дотриманням вимог щодо наявності на електронному рахунку відповідної суми.

Зазначена норма передбачена п.35 підр. 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Особливості заповнення рядка «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема, вид цивільно-правового договору. Це  передбачено підпунктом «и» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).

Згідно із п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2014
№ 1235/26012, із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 957) у графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов’язань, визначених Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями. Дата укладання договору заповнюється цифрами у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки в даті не проставляються.

Тобто, у разі укладання договорів в письмовій формі в податковій накладній проставляються вид цивільно-правового договору (наприклад: договір купівлі-продажу, міни, підряду, надання послуг, перевезення тощо), а також дата складання договору та його номер.

Електронний формат податкової накладної не містить обмежень щодо кількості знаків у полі «№» рядка «Вид цивільно-правового договору», а тому до цього поля може бути внесено необхідну кількість цифр. Якщо номер договору відсутній, то поле «№» рядка «Вид цивільно-правового договору» не заповнюється.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 101.19).

Порядок повернення торгових патентів та сплачених коштів з урахуванням внесених змін до  податкового законодавства

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності скасовано Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон).

Порядок придбання, використання та строк дії торгового патенту були регламентовані пунктами 267.4, 267.6 та 267.7 ст.267 розд. IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) в редакції, яка діяла до 31 грудня 2014 року.

Так, згідно з п.п. 267.4.4 п. 267.4 ст. 267 ПКУ бланк торгового патенту визначено документом суворого обліку.

Враховуючи викладене, торгові патенти, строк дії яких не закінчився станом на 01.01.2015, підлягають поверненню до контролюючих органів за місцем їх придбання.

Також зазначаємо, що згідно з пунктом 3 підрозділу 7 розділу ХХ Закону суб’єкти господарювання, які порушили порядок отримання та використання торгового патенту за період до 1 січня 2015 року, несуть відповідальність у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2015 року.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені ст. 43 розд. ІІ ПКУ, зокрема обов’язковою умовою для повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми

Чи мають право СГ з 01 січня 2015 року використовувати РРО, які створюють контрольну стрічку виключно в друкованому вигляді

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Податкового кодексу України і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Так, відповідно до п. 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 265 з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів ДФС України по дротових або бездротових каналах зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів.

Таким чином, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 електронних контрольно-касових апаратів, що подають до фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z – звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 109.12).

Платники податків запитували

Чи можливо застосувати процедуру податкового компромісу до донарахованих контролюючим органом сум податку, штрафних (фінансових) санкцій, штрафів, щодо яких відбувається процедура адміністративного або судового оскарження, а також процедура розгляду касаційної скарги на рішення суду?

Відповідно до п. 7 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов’язання не узгоджені відповідно до норм ПКУ. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов’язання у сумі, визначеній п. 2 цього підрозділу, таке податкове зобов’язання вважається неузгодженим.

Відповідно до приписів ст.56 ПКУ сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
     Згідно абз.4.п.56.18 ст.56 ПКУ при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

     Відповідно до норм ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

     Враховуючи викладене, з моменту винесення апеляційним адміністративним судом ухвали про залишення апеляційної скарги платника податків без задоволення та/або постанови про задоволення апеляційної скарги контролюючого органу, оскаржувані податкові повідомлення – рішення набувають статусу узгоджених, а отже останні не підпадають під дію підрозділу 9-2 розд. ХХ ПКУ.

На яку дату формується податковий кредит з підтвердними документами, що додаються працівником до авансового звіту, і при яких умовах (у тому числі якщо підтвердні документи оформлені на працівника)?

Оскільки документи, що підтверджують витрати підзвітної особи під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента, подаються разом з авансовим звітом, то датою отримання податкової накладної та інших документів, що дають право на формування податкового кредиту без отримання податкової накладної, буде вважатися дата складання такого звіту. Після прийняття рішення про затвердження звіту керівником платника податку (податковим агентом) суми ПДВ, зазначені в податкових накладних та інших документах, можуть бути віднесені до податкового кредиту за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту.

Підтверджуючі документи до авансового звіту: як включити в податковий кредит?

Оскільки документи, що підтверджують витрати підзвітної особи під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента, подаються разом з авансовим звітом, то датою отримання податкової накладної та інших документів, що дають право на формування податкового кредиту без отримання податкової накладної, буде вважатися дата складання такого звіту.

Після прийняття рішення про затвердження звіту керівником платника податку (податковим агентом) суми ПДВ, зазначені в податкових накладних та інших документах, можуть бути віднесені до податкового кредиту за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту.

Чи можна до витрат загальносистемника віднести сплату за податки та ліцензії?

У зв'язку з прийняттям Закону № 71-VIII змінено порядок визначення витрат у підприємця-загальносистемника.

Тепер пунктом 177.4 Податкового кодексу встановлено вичерпний перелік витрат, прямо пов'язаних з отриманням доходів. Проте в цьому переліку витрати на сплату податків і зборів, ліцензій, а також інших спеціальних дозволів, відсутні. Дане правило не стосується сум ЄСВ, які відносяться до складу витрат.

Тому підприємець не має права включити до складу витрат суму сплачених податків (крім ЄСВ), ліцензій, дозволів.

1. Які особливості формування та реєстрації в ЄРПН податкових накладних у період тестового режиму? Яким чином слід застосовувати систему електронного адміністрування ПДВ після закінчення тестового режиму?

Період з 1 лютого до 1 липня 2015 р. є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою згідно з пунктом 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України. Починаючи з 1 липня 2015 р. податкові накладні підлягають реєстрації з дотриманням вимог щодо наявності зазначеної суми.

2. Як сплачуватимуть військовий збір фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування? За якою формою необхідно подавати звітність?

З 1 січня 2015 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в частині оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб - підприємців.

Пунктом 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (підпункт 1.1 пункт 16 1 підрозділу 10 Кодексу), тобто:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

Ставка збору складає 1,5 відсотки об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16 1 підрозділу 10 Кодексу (підпункт 1.3 пункту 16 1 підрозділу 10 Кодексу).

При цьому підпунктом 1.2 пунктом 16 1 підрозділу 10 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування фізичної особи - підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (пункт 177.2 статті 177 Кодексу).

Згідно з підпунктом 1.4 пункту 16 1 підрозділу 10 Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (підпунктом 1.5 пункту 16 1 підрозділу 10 Кодексу).

Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу (підпунктом 1.6 пункту 16 1 підрозділу 10 Кодексу).

Отже, фізичні особи - підприємці, крім тих, що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб - підприємців є 2015 рік.

Терміни сплати військового збору для фізичних осіб - підприємців - до 19 лютого 2016 року.

Щодо утримання податковими агентами військового збору при виплаті доходів фізичним особам - підприємцям за здійснення ними своєї діяльності.

Пунктом 177.8 статті 177 Кодексу визначено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Тобто суб'єкти господарювання та/або самозайняті особи, які виплачують доходи фізичним особам - підприємцям за здійснення ними своєї діяльності, не є податковими агентами щодо таких доходів.

3. Який порядок нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб?

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Нарахування податку фізичним особам у 2015 році здійснюватиметься у такому порядку: у період з 1 січня по 31 березня 2014 року із житлової площі; з 1 квітня по 31 грудня 2014 року із загальної площі об'єктів житлової нерухомості. У 2016 році із загальної площі об'єктів нерухомості, в тому числі об'єктів нежитлової нерухомості, що підлягають оподаткуванню.

4. Скільки коштує ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями?

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень.

Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міста Києва на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі (частина шістнадцята статті 15 Закону N 481).

5. Чи необхідно придбавати окрему ліцензію на роздрібну торгівлю пивом, якщо у суб'єкта господарювання є вже ліцензія на продаж алкогольних напоїв?

Якщо у суб'єкта господарювання є ліцензія на продаж алкогольних напоїв, то окрема ліцензія на роздрібну торгівлю пивом не потрібна.

Відповідно до понять, визначених у пп. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, пиво - це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.

Поняття алкогольні напої визначені в 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та в абзаці сьомому статті 1 Закону N 481, згідно з якими алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД. Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а згідно з частиною дванадцятою статті 15 Закону N 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Законодавчо визначена норма щодо віднесення пива до алкогольних напоїв почне діяти з 1 липня 2015 року (згідно абзаців четвертого - шостого підпункту 10 пункту 2 розділу II Закону України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII).

6. Який порядок сплати акцизного податку і подання звітності платниками податку, які обслуговуються в СДПІ по роботі з ВПП?

Суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, в тому числі не за основним місцем перебування на обліку, або який перебуває на основному обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників, повинен подавати податкові декларації до контролюючих органів, що територіально обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу таких товарів.

Сплата акцизного податку відбувається до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.

Так, відповідно до пп. 212.3.1 1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Підпунктом 223.2 ст. 223 Кодексу визначено, що суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 Кодексу.

Щодо сплати акцизного податку, то особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок до бюджету за місцем здійснення реалізації таких товарів (п. 222.3 ст. 222 Кодексу).

7. За якою формою подається дкларація з акцизного податку?

Форму Декларації акцизного податку та Порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року N 14 "Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку" (далі - Порядок).

Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю. Об'єкти оподаткування акцизним податком та порядок визначення бази оподаткування встановлені статтями 213 та 214 розділу VI Кодексу, перелік підакцизних товарів (продукції) та розмір ставок акцизного податку встановлено статтею 215 розділу VI Кодексу (п. 3 та п. 4 розділу 1 Порядку).

Декларація складається із загальної частини, що містить необхідні обов'язкові реквізити платника, та шести розділів, що складаються платниками залежно від виду підакцизних товарів, додатків розрахунків для обчислення суми податку залежно від виду встановлених ставок акцизного податку, а також розділу, що заповнюється працівниками Державної фіскальної служби України після подання Декларації. Порядок заповнення Декларації окремо за кожним розділом наводиться у розділі IV, а додатків - у розділі V Порядку (п. 2 розділу II Порядку).

У п. 2 розділу 1 Порядку зазначено, що платники заповнюють та подають розділи та додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов'язання із сплати акцизного податку, про що робиться відповідна відмітка у колонці "Ознака подачі" на останньому аркуші Декларації. Платник податку - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає лише розділ Ґ та додаток 6 до Декларації.

8. Чи оподатковується акцизним податком з роздрібного продажу підакцизних товарів продаж легкових автомобілів у салонах?

Згідно з нормами Податкового кодексу України (далі - Кодекс) легкові автомобілі не підпадають під визначення роздрібної торгівлі підакцизними товарами, а отже їх роздрібна продажа, зокрема в салонах, не є об'єктом оподаткування акцизним податком, а суб'єкт господарювання, що їх реалізує, не є платником акцизного податку.

Так, відповідно до понять, визначених у пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах.

У підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу затверджені ставки акцизного податку на нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне, ставки акцизного податку на автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей, визначені у п. 215.3.5 1 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

9. В 2015 році сільгоспвиробник надає сільськогосподарські послуги, які підпадають під спеціальним режим (оранка, сівба та інше). Замовник розраховується готівкою. Чи потрібно застосовувати РРО?

Законом від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265).

Згідно з п 1 ст. 9 Закону N 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Таким чином підприємства, які надають послуги та проводять розрахункові операції в готівковій формі, мають застосовувати РРО.

10. Який порядок застосування РРО платниками єдиного податку, які проводять розрахунки через рахунки в банківських установах?

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону N 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні усіх банківських послуг, крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу.

11. Який порядок використання РРО підприємцями - фізичними особами, які перебувають у другій/третій групі і при цьому займаються виробництвом, а потім реалізовують готову продукцію за готівку?

Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО).

У всіх інших випадках платники єдиного податку - фізичні особи - підприємці другої і третьої груп зобов'язані застосовувати РРО.