Бердянська ОДПІ повідомляє

16 березня – останній день подання заяви для переходу на спрощену систему оподаткування з ІІ кварталу 2015 року.

Платникам податку, які бажають перейти із загальної системи оподаткування на спрощену з IІ кварталу 2015 року необхідно подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.

Останній день подання такої заяви - 16 березня 2015 року.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

20 березня 2015 року - останній день подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з ІI кварталу 2015 року.

Не забудьте вчасно сплатити авансовий внесок

Останній день сплати авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб підприємцями на загальній системі оподаткування – 13 березня 2015 року.

Платники ПДВ сплачують податок на додану вартість за лютий на нові рахунки

Бердянська ОДПІ нагадує, що сплата податку на додану вартість за лютий 2015 року здійснюється на казначейські рахунки, відкриті кожному платнику ПДВ.

Реквізити сплати податку на додану вартість на казначейський рахунок:

Банк отримувача: Казначейство України

Отримувач: Казначейство України

Код отримувача: 37567646

МФО: 899998

Призначення платежу:

;101 

; код за ЄДРПОУ 

; ПДВ за лютий 2015 року

;  

;  

;

Роз’яснення податкового законодавства

До уваги платників податків!

Наказом Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівник Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 22 січня 2015 року № 27 ог затверджено Тимчасовий порядок контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.

Згідно з положеннями Тимчасового порядку, для отримання дозволу на перевезення вантажу (товарів) до або з неконтрольованої території, громадянин (власник або уповноважена ним особа), який має намір ввезти або вивезти вантаж (товар), крім гуманітарної допомоги (продукти харчування, одяг, взуття, ліки, предмети гігієни тощо) та вугільної продукції (код за УКТЗЕД (на рівні 4 знаків): 2701 - вугілля кам’яне, антрацит, брикети, котуни та аналогічні види твердого палива, одержані з кам’яного вугілля; 2704 - кокс, напівкокс з кам’яного вугілля), до/з тимчасово неконтрольованих територій повинен звернутись з відповідною заявою до Головного міжрегіонального управління оперативного забезпечення зони проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби України (далі - ГМУОЗ АТО ДФСУ), представники якого знаходяться у таких населених пунктах:

04053, м. Київ, Львівська площа, 8 (ДФС України);

84313, м. Краматорськ, бульв. Машинобудівників, 22 (ДІІІ у м. Краматорськ ГУ ДФС України у Донецькій області);

87526, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114 (ГУ ДФС України у Донецькій області);

93113, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 347 (ДПІ у м. Лисичанськ ГУ ДФС України у Луганській області), а також за місцем розташування визначених вантажних КПВВ.

Заява відповідного зразка (додаток 2 до Тимчасового порядку) подається у письмовій формі за визначеними адресами та дублюється на електронну адресу ГМУОЗ АТО ДФСУ: [email protected]

Чи мають право СГ з 01 січня 2015 року використовувати РРО, які створюють контрольну стрічку виключно в друкованому вигляді

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Податкового кодексу України і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Так, відповідно до п. 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 265 з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

  Дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів ДФС України по дротових або бездротових каналах зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів.

Таким чином, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 електронних контрольно-касових апаратів, що подають до фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій
(Z – звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 109.12).

Визначення об’єкта оподаткування для будівельної фірми, що надає послуги з виконання будівельних робіт, частину з яких виконує субпідрядник

Об’єктом оподаткування будівельної компанії є прибуток від виконання робіт, передбачених договором щодо їх виконання, незалежно від участі посередників у їх виконанні. 

Нагадуємо, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Колекс) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

У 2015 році рахунки для сплати єдиного внеску не змінювалися

У 2015 році платники продовжують сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я органів доходів і зборів, та введені в дію з 01 жовтня 2013 року.

Про відкриття нових рахунків для сплати єдиного внеску буде повідомлено завчасно.

Нагадуємо, 28 грудня 2014р. прийнято Закон України від 28.12.2014 №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», яким внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внес​ку на загальнообов'язкове державне соціальне страху​вання». 

До яких періодів застосовується процедура податкового компромісу

Відповідно до п. 11 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ Податкового Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 ПКУ застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.

Підпунктом 2.1 п. 2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 № 13 визначено, що податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.

Під строками давності згідно із ст. 102 ПКУ розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Фізичні особи-підприємці платники єдиного податку

незабаром повинні будуть застосовувати РРО

Платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій. Це визначено п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності:

- для платників єдиного податку третьої групи - з 01.07.2015;

- для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016 (абз. 5 п. 1 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).

Яким чином в Реєстрі платників єдиного податку зазначаються види господарської діяльності спрощенців третьої групи

До Реєстру платників єдиного податку вноситься інформація про види господарської діяльності незалежно від групи платників єдиного податку (відповідно до п.п. 8 п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України).

Разом з цим, фізичні особи – підприємці-платники єдиного податку третьої групи, які були зареєстровані та внесені до реєстру платників єдиного податку до 31.12.2014 року,  не зобов’язані подавати заяву щодо внесення до реєстру платників єдиного податку відомостей про види господарської діяльності.

Інформація в Реєстрі стосовно ставки єдиного податку, групи та видів господарської діяльності  для платників третьої групи буде приведено у відповідність до норм Податкового кодексу України централізовано в автоматичному режимі.

Відображення понижуючого коефіцієнта у звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

З 01 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року № 77-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (далі – Закон № 77) надано можливість роботодавцям зменшити навантаження на фонд оплати праці, зокрема шляхом легалізації фонду оплати праці та зменшення діючої ставки єдиного внеску при дотриманні певних умов.

Так, пунктом 3 розділу ІI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77 платникам, зазначеним в абзацах другому і третьому пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), надається право на застосування понижуючого коефіціента.

Отже, на зниження ставки єдиного внеску мають право роботодавці:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі – Реєстр)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Реєстру).

Застосування понижуючого коефіцієнта можливе тільки до ставок єдиного внеску, визначених частиною 5 статті 8 Закону № 2464.

Єдиний внесок для роботодавців зменшується, якщо вони відповідатимуть таким умовам:

1) загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами,         в 2,5 раза або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 раза або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнта 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому разі коефіцієнт не може бути менше 0,4);

2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків порівняно з середньою заробітною платою за 2014 рік;

3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень;

4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальну заробітну плату у 2015 році встановлено у місячному розмірі: з 01 січня – 1218,00 гривень, з 01 грудня – 1378,00 гривень.

Таким чином, тільки при одночасному дотриманні всіх зазначених умов роботодавець отримує право на застосування до ставки єдиного внеску понижуючого коефіцієнта, який в 2015 році може становити від 0,4 до 0,99 залежно від того, наскільки збільшилась база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовим договором, порівняно із загальною середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2464 для платників,  зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні  виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

Оскільки на сьогодні вносяться зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за № 1628/24160 (далі – Порядок № 454), де передбачено відображення понижуючого коефіцієнта роботодавцям, які виявили бажання застосовувати понижуючий коефіцієнт, формування та подання до фіскальних органів за основним місцем обліку звітності здійснюється таким чином.

Таблиця 6 додатка 4 до Порядку № 454 формується у звичайному режимі. Після заповнення і закриття таблиці 6 додатка 4 необхідно сформувати таблицю 1 додатка 4. При закритих таблицях додатка 4 необхідно вибрати меню  «Правка» і зняти позначку заповнення таблиці 1 із таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 454.

Далі у відкритій таблиці 1 в меню «Правка» необхідно обов’язково відключити функцію «автоматичний розрахунок».

Суми про нараховану заробітну плату, нарахований і утриманий єдиний внесок повинні бути відображені в таблиці 1 додатка 4 до Порядку № 454, а саме:

у рядку 1 (в т.ч. рядки 1.1 – 1.5) зазначаємо загальну суму нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цівільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами;

у рядку 2 (в т.ч. рядки 2.1 – 2.5) – суми нарахованої заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок.

У рядках згідно з категорією платників, до яких віднесено роботодавця, робимо відповідні коригування:

у рядку 3.1.1 таблиці 1 – рядок 2.1.1 х (36,76 відс.-49,7 відс.) х на відповідний коефіцієнт;

у рядку 3.1.2 – рядок 2.1.2 х 36,3 відс. х на відповідний коефіцієнт;

у рядку 3.1.3 – рядок 2.1.3 х 45,96 відс. х на відповідний коефіцієнт;

у рядку 3.1.7 – рядок 2.1.7 х 33,2 відс. х на відповідний коефіцієнт;

у рядку 3.2.1 – рядок 2.2.1 х 34,7 відс. х на відповідний коефіцієнт;

у рядку 3.2.3 – рядок 2.2.3 х 33,2 відс. х на відповідний коефіцієнт.

Перевіряємо і перераховуємо суми «усього».

Після відправки звіту необхідно повернути позначки на місце.

Чи обов’язково нараховувати та сплачувати мінімальний ЄСВ за таких працівників: інвалід - пенсіонер; інвалід, якому за станом здоров’я дозволено працювати 4 години в день

Вимоги щодо нарахування єдиного внеску не менше мінімального розміру не стосуються:

- винагород за договорами цивільно-правового характеру;

- заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи;

- заробітної плати працівника інваліда, який працює на підприємстві, установі або в організації, де застосовується ставка 8,41%;

- заробітної плати працівників підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків та суми витрат на оплату праці встановлюється у розмірі 5,3 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску;

- заробітної плати працівників підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків та суми витрат на оплату праці встановлюється у розмірі 5,5 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Нагадуємо, що дана норма передбачена Законом України від 08.07.2010 року № 2464  «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Формування податкових накладних в електронному вигляді

Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

З метою поліпшення процесу подання податкових документів, впровадження електронних сервісів та розвитку електронного документообігу, а також уніфікації форматів документів в електронному вигляді ДФС розробляє та оприлюднює на офіційному веб-порталі формати (стандарти) електронних документів, які відповідають вимогам, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 N 729, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.02.2014 за N 243/25020 (далі - Наказ).

Для формування податкових накладних в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд обирає будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл у форматі, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС, та відповідає вимогам Наказу, або може користуватись програмними забезпеченнями "Системи формування та подання до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності, податкових накладних та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді" та "Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності", які можна безоплатно отримати на офіційному веб-порталі ДФС у розділі "Електронна звітність".

Таким чином, ДФС забезпечує приймання всіх звітних документів, створених у єдиному форматі, затвердженому Наказом, та підписаних за допомогою надійних засобів електронного цифрового підпису. При цьому перевірку достовірності електронного цифрового підпису ДФС здійснює на етапі прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації у Реєстрі.

Також ДФС розроблено новий електронний сервіс для платників податків, який надає змогу платнику податків за запитом до ДФС безоплатно отримувати відомості про податкові накладні та/або розрахунки коригування з Реєстру відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246, із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2015 року N 20.

Крім того, покупці - платники податку мають можливість отримувати з Реєстру електронні копії податкових накладних / розрахунків коригування, які зареєстровані в Реєстрі їх контрагентами-постачальниками.

З метою отримання податкової накладної / розрахунку коригування, зареєстрованих в Реєстрі, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Реєстру, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та податкову накладну / розрахунок коригування в електронному вигляді (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс)). Податкова накладна, складена в електронному вигляді, яка отримана з Реєстру покупцем, вважається такою, що отримана від постачальника.

Платники податків мають можливість реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування з 01.01.2015 в Реєстрі після закінчення встановленого ст. 201 Кодексу строку такої реєстрації.

Лист ДФСУ від 16.02.2015 р. N 351/2/99-99-11-02-10

Щодо порядку декларування акцизного податку

Державна фіскальна служба України у зв'язку із численними запитами платників податку та фахівців підпорядкованих структурних підрозділів ДФС щодо кампанії декларування податкових зобов'язань з акцизного податку повідомляє таке.

01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України (щодо податкової реформи)" (далі - Закон N 71).

З метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), відповідно до пункту 46.5 статті 46 Кодексу розроблено та затверджено наказ Міністерства фінансів України від 23.01.2015 N 14 "Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за N 105/26550 (далі - Наказ N 14).

Наказ N 14 набрав чинності з дня офіційного опублікування - 30 січня 2015 року (опубліковано в Офіційному віснику України, 2015, N 6).

У зв'язку з набранням чинності Наказом N 14 втратили чинність накази Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 N 1026 "Про затвердження форми Податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 29/18767, та від 24.12.2010 N 1030 "Про затвердження форми Декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання Декларації акцизного податку", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 січня 2011 року за N 86/18824 (далі - Наказ N 1030).

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно зі статтею 223 Кодексу базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю. Декларація акцизного податку (далі - Декларація) складається та подається платником щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного періоду.

При цьому платники заповнюють та подають розділи та додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов'язання зі сплати акцизного податку.

Декларація подається до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника. Місцем реєстрації платника, що є суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, є місцезнаходження пункту продажу товарів.

Особливу увагу звертаємо стосовно платників податків - суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, - такі платники заповнюють лише розділ Ґ та додаток 6 до Декларації і подають їх до контролюючого органу за місцезнаходженням пункту продажу товарів. З метою правильного розподілення сум акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів між місцевими бюджетами розділ Ґ (код операції Ґ2) та додаток 6 до Декларації пов'язані з кодами адміністративних одиниць відповідно до Класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою України (далі - КОАТУУ).

Таким чином, декларація зазначеними вище платниками акцизного податку подається до контролюючого органу, що обслуговує адміністративно-територіальну одиницю (за кодом КОАТУУ), на якій розташовано пункт продажу підакцизних товарів, а саме:

суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, які мають один або декілька пунктів продажу товарів, що знаходяться в одній адміністративно-територіальній одиниці, тобто за одним кодом КОАТУУ, зазначають адреси пунктів продажу товарів у графі 07 титульного аркуша Декларації та заповнюють додаток 6 до Декларації відповідно до цього коду КОАТУУ. При цьому до контролюючого органу, що обслуговує адміністративно-територіальну одиницю за вказаним кодом КОАТУУ, подається Декларація з одним додатком 6 до Декларації;

суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, які мають декілька пунктів продажу товарів, що знаходяться у різних адміністративно-територіальних одиницях, тобто мають різні коди КОАТУУ, але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним контролюючим органом (наприклад, об'єднана ДПІ або міська ДПІ, яка обслуговує декілька районів міста), зазначають адреси пунктів продажу товарів у графі 07 титульного аркуша Декларації та заповнюють додаток 6 до Декларації окремо за кожним кодом КОАТУУ. При цьому до одного контролюючого органу, що обслуговує відповідні адміністративно-територіальні одиниці з різними кодами КОАТУУ, подається одна Декларація з відповідною кількістю додатків 6 до Декларації;

суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, які мають декілька пунктів продажу товарів, що знаходяться у різних адміністративно-територіальних одиницях, тобто мають різні коди КОАТУУ, при цьому кожна адміністративно-територіальна одиниця обслуговується окремим контролюючим органом, подають до такого контролюючого органу, що обслуговує відповідну адміністративно-територіальну одиницю за місцем продажу підакцизних товарів (кодом КОАТУУ), окрему Декларацію з відповідною кількістю додатків 6 до Декларації. У графі 07 титульного аркуша до конкретної Декларації зазначаються адреси пунктів продажу товарів, які відносяться до певної адміністративно-територіальної одиниці (коду КОАТУУ).

Відповідно до статті 46 Кодексу застосування нової форми декларації (розрахунків) можливе після набрання нею чинності, тобто її оприлюднення, та лише з податкового періоду, що настає за податковим періодом, у якому відбулося її оприлюднення. До визначення нових форм декларації, які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Отже, звітність з акцизного податку за звітний (податковий) період січень 2015 року для платників акцизного податку, крім платників, визначених підпунктами 212.1.11 - 212.1.14 пункту 212.1 статті 212 Кодексу, повинна подаватись за формами, затвердженими Наказом N 1030.

Платники, визначені підпунктами 212.1.11 - 212.1.14 пункту 212.1 статті 212 Кодексу, а саме:

суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів;

оптові постачальники електричної енергії, виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії;

власники ввезених на митну територію України вантажних транспортних засобів, переобладнаних у легкові автомобілі, з яких справляється акцизний податок, за умови подання документів до органу внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації таких транспортних засобів у січні 2015 року,

мають право подати звітність з акцизного податку за звітний (податковий) період січень 2015 року за формами, затвердженими Наказом N 14.

При цьому, оскільки відповідно до статті 49 Кодексу податкова декларація може бути подана за вибором платника (окрім платників податків, що належать до великих та середніх підприємств) як в електронному, так і в паперовому вигляді, представники контролюючого органу не мають права обмежувати платників у способах подання декларації.

Починаючи з 01 березня 2015 року (за звітний період лютий 2015 року), податкові декларації з акцизного податку повинні подаватися всіма платниками акцизного податку тільки за формами у редакції Наказу N 14.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2 статті 36 Кодексу).

Разом з тим, оскільки податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими Кодекс пов'язує сплату ним податку (пункт 37.2 статті 37 Кодексу), а виконанням податкового обов'язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 38 Кодексу), то незалежно від дати набрання чинності наказом, яким затверджується форма декларації акцизного податку, виконання податкового обов'язку у вигляді сплати у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань з акцизного податку повинно бути виконано у встановлений податковим законодавством строк.

Останній день виконання податкового обов'язку у вигляді сплати у повному обсязі акцизного податку за січень 2015 року - 02 березня 2015 року.

Наголошуємо, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом (пункт 36.5 статті 36 Кодексу).

Щодо встановлення відповідальності за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації акцизного податку за січень 2015 року за формою в редакції Наказу N 14:

не вбачається підстав для застосування відповідальності за неподання до 20.02.2015 податкової декларації акцизного податку за січень 2015 року за формою в редакції Наказу N 14 або несвоєчасне подання такої податкової декларації до 20.03.2015 (граничний строк подання декларації за формою, яка набрала чинності відповідно до Наказу N 14).

Відповідно до змін, внесених до статті 49 Кодексу Законом N 71, обов'язок подавати декларацію акцизного податку у платника виникає за кожний звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, тобто у разі відсутності об'єктів (показників) оподаткування у звітному періоді декларація за такий звітний період може не подаватися. Однак ця норма не стосується платників акцизного податку, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством. Такі платники зобов'язані за кожний звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Лист ДФСУ від 23.02.2015 р. № 6036/7/99-99-19-03-03-17

Податковий компроміс

Які платники податків можуть скористатися процедурою податкового компромісу?

Згідно із п. 1 підр. 9 прим.2 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПКУ.

Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

До яких періодів застосовується процедура податкового компромісу?

Відповідно до п. 11 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ Податкового Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 ПКУ застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.

Підпунктом 2.1 п. 2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 № 13 визначено, що податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.

Під строками давності згідно із ст. 102 ПКУ розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Випадки коли платник податку може застосувати процедуру податкового компромісу

Процедура податкового компромісу (згідно з пунктом  2.2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України  від 17.01.2015 № 13) поширюється на:

1. випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та податку на прибуток у відповідних податкових звітних періодах до 1 квітня 2014 року (п. 1 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

2. випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов’язань у разі, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

3. випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до норм ПКУ (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

4. неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура адміністративного оскарження (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

5. неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Слід зазначити, що податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 ПКУ застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди (п. 11 підрозд. 9 прим. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Податки, до яких може бути застосовано процедуру податкового компромісу

Згідно із п. 1 підр. 9 прим.2 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.

Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування).

За якою формою подається заява про намір досягнення податкового компромісу під час судового чи адміністративного оскарження та на протязі якого терміну платник зобов’язаний сплатити податкові зобов’язання?

Заява про компроміс по податкових повідомленях – рішеннях для досягнення компромісу по неузгоджених сумах податкових зобов’язань подається до контролюючого органу у довільній письмовій формі.

У такій заяві доцільно зазначати дату, номер податкового повідомлення-рішення, стан узгодження, відповідний фіскальний або судовий орган, де перебуває на оскарженні податкове повідомлення-рішення, суму податку на прибуток та/або ПДВ, щодо якої платник податків бажає досягнути податкового компромісу (із зазначенням податкових (звітних) періодів, операцій, по яких були здійснені донарахування в акті перевірки, контрагентів тощо).

 Сплата платником податків узгодженої суми податкового зобов’язання здійснюється протягом 10 календарних днів з дня надання ним Заяви про компроміс по ППР у розмірі 5 відсотків від суми податкового зобов’язання.

Який термін сплати податкових зобов’язаннь, які визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні при застосуванні процедури податкового компромісу?

Відповідно до п. 5 підр. 9 прим. 2 р. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податків сплачує податкові зобов’язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні, у розмірі, передбаченому п. 2 цього підрозділу, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження. Днем узгодження вважається день отримання повідомлення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, а в разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки - день отримання довідки, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов’язань в уточнюючому розрахунку, або день отримання податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.

Чи можливо застосувати процедуру податкового компромісу до донарахованих контролюючим органом сум податку, штрафних (фінансових) санкцій, штрафів, щодо яких відбувається процедура адміністративного або судового оскарження, а також процедура розгляду касаційної скарги на рішення суду?

Процедура податкового компромісу поширюється на неузгоджені суми податкових зобов’язань, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження. Під час касаційного оскарження процедура податкового компромісу не застосовується

Чи може платник податків скористатись правом на податковий компроміс при виявленні контролюючим органом заниження податкового зобов’язання під час перевірки?

Відповідно до п. 7 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ Податкового Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) процедура податкового компромісу щодо розміру та строків сплати заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, встановлена цим підрозділом, поширюється також на випадки, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки. У таких випадках платник податків має право подати до контролюючого органу, який призначив документальну перевірку або склав акт за результатами такої перевірки, відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань до податкових декларацій за звітні податкові періоди в порядку, визначеному п. 1 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ ПКУ.

Чи нараховується та сплачується пеня на суму заниженого податкового зобов’язання, визначеного в уточнюючих розрахунках податкових зобов’язань для застосування податкового компромісу?

Податкові зобов’язання згідно із процедурою податкового компромісу сплачуються платником податків до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов’язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.

Чи підлягають сплаті та в якому розмірі штрафні санкції, визначені в податковому повідомлені-рішенні при застосуванні податкового компромісу?

При застосування податкового компромісу платник податків сплачує податкові зобов’язання, визначені в податковому повідомленні-рішенні, в розмірі 5 відсотків від суми заниженого податкового зобов’язання, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження.

При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Декларування доходів громадян

Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Обов'язок подання декларації  виникає у платника податку з доходів фізичних осіб у разі отримання ним протягом звітного року таких видів доходів (прибутків):

- при отриманні доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (пп. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);

- при отриманні окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті (пп. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності та інші);

- дохід від операцій з інвестиційними активами (п. 170.2 ст. 170 Кодексу);

- іноземні доходи  (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);

- якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року у 2014 – 146160 грн. (пп. “є” п.  176.1 ст. 176 Кодексу),

- інших доходів, декларування яких передбачено чинним законодавством.

 

Суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, підлягають декларуванню

Згідно з положеннями Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу громадянина включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема, у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання боргу, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Тобто якщо банком анульовано суму боргу за неповернутим громадянином кредитом, такий громадянин зобов’язаний до 1 травня року, що настає за звітним, надати декларацію про майновий стан і доходи. Сума податкового зобов'язання, зазначена в податковій декларації, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним. Зазначений дохід оподатковується податком на доходи за ставкою 15 відсотків. Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Декларування інвестиційного прибутку

Дохід, отриманий громадянином протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує у 2014 році 1710 грн. на рік, не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу. Зазначена норма передбачена Податковим кодексом України.

Тобто якщо громадянином протягом минулого року відчужено акції на суму, яка не перевищує 1710 грн. на рік, та відсутні інші підстави для надання річної податкової декларації, декларація громадянином не подається.

Громадяни, які отримували протягом звітного року доходи не від податкових агентів, зобов’язані до 1 травня року, що настає за звітним, надати податкову декларацію

Як визначено положеннями Податкового кодексу, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в органах державної податкової служби як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

Таким чином громадяни, які отримували протягом звітного року доходи не від податкових агентів, зобов’язані до 1 травня року, що настає за звітним, надати податкову декларацію в якій відобразити суму отриманого доходу, суму сплаченого протягом звітного року податку та податкового зобов'язання. Сума податкового зобов'язання, зазначена в податковій декларації, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним.

налоги Бердянск
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
59 просмотров в июне
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Спорт
Три тура прошли в первенстве Бердянска по футболу без непредвиденных результатов. Уверенно  чувствует себя «АЗМОЛ». Каждый свой матч команда завершает весомой победой. Вот и в последнем туре она нанесла поражение «Фортуне» со счетом 11:1. «Команда «Молния» нанесла поражение «Энергии» - 6:2. «Арсенал» сопротивлялся, но уступил «Востоку» - 1:3. Неожиданным можно считать результат 2:5 между «Строителем-Агрис-Групп» и «Чайкой» - опытные строители уступили, нес...
Общество
Государственная службы чрезвычайных ситуаций в Запорожской области предупреждает о резком изменении погоды. Предупреждают, что в ближайшее время  и до  конца дня 19 июня в Запорожье и на территории области ожидаются грозы. Они будут сопровождаться шквальным ветром в 15-20 м/с. Объявлен желтый – I уровень опасности.
Криминал
Сколько веревочке не виться, а конец будет. Пословица, которую часто используют в разговоре сотрудники правоохранительных органов. И действительно за совершенные преступления со временем все равно придется отвечать. 7 июня злоумышленник по пожарной лестнице пробрался в квартиру жительницы улицы Ярослава Мудрого в Бердянске, откуда похитил ценных вещей на 6 тысяч гривен. Однако, в ходе оперативно-розыскных мероприятий сотрудники  полиции установили и престу...
Происшествия
Летняя жара – сопутствует возникновению очагов возгорания в  экосистемах. Спасателям Бердянска каждый день приходится выезжать на тушение горящей травы, чтоб не допустить масштабного распространения огня. Однако и пожары в домовладениях случаются. Как сообщили в отделе ГСЧС города, вчера днем экипаж спасателей был вызван в село Азовское. Там на территории частного домовладения горела хозпостройка. Жертв и пострадавших нет, а причину возгорания устанавливаю...
Общество
Для осуществления ремонтных работ на линиях 20 июня, в четверг, с 9:00 до 16:00 будет произведено отключение от электроэнергии улиц: Сухарева №№ 16-50; Вроцлавской №№ 2-6 и 3-27; Сосновой: Пятигорской №№ 2-32 и 1-29;% Кленовой №№ 4-25; Садовой, сообщила пресс-служба горсовета со ссылкой на диспетчерскую службу БГРЭС.
Общество
Некоторые интернет-издания разместили  информации о якобы обнаруженных в воде Вазовского моря у Бердянска возбудителе холеры. По этому поводу свой комментарий дала заведующая отдельным подразделением Бердянского горрайонного отдела ГУ Запорожский областной лабораторный центр Министерства охраны здоровья Украины Александра Кикарош. По словам Александры Николаевны на лицо факт ошибки журналистов из-за  подмены понятий. -Холерной палочки в водах Азовского мор...
Новости компаний
Современным детям доступны десятки развлечений – любые мультфильмы всегда доступны в интернете, гаджеты всегда под рукой, а игрушками завалены все шкафы. Родители всё чаще задумываются над тем, что подарить, чтобы увлечь и развить творческие способности своего ребенка. Бумажный альбом, карандаши и фломастеры не удивят детей, т.к. рисовать можно при помощи компьютерных программ или в приложении смартфона. На помощь пришла уникальная новинка – технология рис...
Общество
В Главном управлении Нацполиции Запорожской области в День службы участковых инспекторов полиции чествовали самых приближенных к людям правоохранителей. Представителей участковых приветствовали заместитель начальника областного управления полиции Александр Панченко и председатель профсоюзной организации аттестованных сотрудников полиции Виктор Нестеренко, сообщил отдел коммуникаций ГУ НП в Запорожской  области. За добросовестное несение службы, высокий пр...
Общество
Из городского бюджета выделено около 80 тысяч гривен КП «Бердянская профдезинфекция» на борьбу с вредителями деревьев в городе. В частности специалисты выявил много очагов повреждения зеленых насаждений тлей, сообщила пресс-служба горсовета. Сегодня, 18 июня, с 17:30  начнется обработка деревьев на площади Единства. Сотрудники профдезинфекции предупреждают горожан, что необходимо временно находится подалее от мест обработки деревьев. Эти места будут обнесе...