Головне про найжорсткіший санкційний пакет ЄС проти РФ за роки."Удар у саме серце воєнної машини Путіна"

У травні Європейський союз схвалив 17-й пакет санкцій щодо Росії за війну проти України й розпочав роботу над наступним, 18-м, пакетом. На початку червня Європейська комісія презентувала його майбутні контури, але весь цей час тривали узгодження заходів 27 членами блоку.

І хоча зауваження до нього висловлювало кілька країн (наприклад, Мальта, Греція і Кіпр), основною перешкодою стала Словаччина, котра кілька тижнів блокувала санкції, до того ж через питання, яке безпосередньо цього пакету не стосується. У чому суть цього питання? Згідно із планами ЄС, до кінця 2027 року блок має повністю відмовитися від імпорту російського газу. Словаччина, яка не має виходу до моря, проти цього плану й заявляє, що він призведе до підвищення цін для споживачів і поставить під загрозу енергетичну безпеку країни, нагадав Euronews. Словацька влада використала блокування 18-го пакету санкцій, щоб домогтися поступок від Єврокомісії стосовно газового питання.

Словацький прем'єр Роберт Фіцо впродовж останніх тижнів активно коментував переговори з керівництвом ЄС, називав його "вовками", але зрештою 17 липня заявив, що його країна припинить блокування пакету, оскільки подальша боротьба йтиме їй тільки на шкоду. Уранці 18 липня ЄС офіційно оголосив, що санкції вдалося погодити, а влада Словаччини виправдалася, що їй вдалося досягти "певної домовленості" з керівництвом блоку стосовно газового питання.

На що спрямований 18-й пакет санкцій?

У Європейській комісії заявили, що він спрямований на енергетичний, банківський та військовий сектори Росії. У ЄС нагадали, що доходи від експорту нафти, як і раніше, сягають третини від загальних доходів РФ, і нові обмеження мають їх скоротити.

Пакет містить заходи як проти окремих секторів економіки РФ, так і проти фізичних та юридичних осіб. Нові санкції ввели проти 14 людей і 41 компанії, і тепер у санкційному списку проти РФ – 2,5 тис. фізичних і юридичних осіб.

Серед головних заходів цього пакету:

• зниження стелі ціни на російську нафту із $60 до $47,6 за барель і запровадження динамічного механізму її коригування;
• санкції проти ще 105 суден "тіньового флоту", які РФ використовує для обходу нафтових санкцій, перевезення зброї й викраденого українського зерна (тепер у цьому списку 444 судна);
• заборона імпорту нафтопродуктів, вироблених із російської сирої нафти, які надходять із третіх країн (за винятком Канади, Норвегії, Швейцарії, Великобританії і США);
• заборона трансакцій, пов'язаних із газопроводами "Північний потік" і "Північний потік – 2", що має унеможливити будь-яке їх використання в майбутньому (за даними ЗМІ, Росія вела переговори зі США про ймовірну реанімацію цих проєктів);
• заборона на операції з Російським фондом прямих інвестицій, його структурами й ще із 22 російськими банками (The Bell уточнило, що їх відріжуть від міжбанківської системи SWIFT);
• скасування винятку для Чехії на імпорт російської нафти;
• санкції проти низки іноземних компаній, які постачають товари для російського ВПК або допомагають РФ обходити експортні обмеження, пов'язані із сектором оборони й безпеки (санкції, зокрема, торкнулися компаній із Китаю, Гонконгу, Білорусі й Туреччини);
• розширення списку товарів, які країни ЄС не можуть експортувати до Росії, на загальну суму €2,5 млрд (сюди входять, зокрема, хімікати для пального й верстатне обладнання).

Наскільки ефективними можуть бути ці санкції?

Західні ЗМІ пишуть, що центральний елемент пакету – обмеження ціни на російську нафту. Як зазначило Reuters, поки Росії вдавалося продавати більшість своєї нафти за ціною, котра перевищує встановлену раніше межу в розмірі $60 за барель. Головна причина – чинний механізм не дає змоги визначити, хто має контролювати дотримання обмеження.

Новий пакет санкцій передбачає динамічний підхід до встановлення граничної ціни на нафту з РФ. Як пояснило Bloomberg, вона має бути на 15% нижчою за ринкову. У заяві Єврокомісії вказано поріг у розмірі $47,6, але, згідно з домовленостями, як з'ясували Bloomberg і The Washington Post, його переглядатимуть що шість місяців, зважаючи на коливання ринку. Прогнозують, що поріг буде в діапазоні $45–50.

Європейські посадовці, з якими спілкувалося AFP, визнали, що цей захід не буде досить ефективним без участі США. Вони сподіваються, що до нього приєднаються й інші союзники по G7 (Великобританія вже це зробила).

У західних ЗМІ поки мало аналітики, яких втрат у грошовому еквіваленті зазнає Росія через цей пакет. Опитані Reuters трейдери сумніваються, що нові санкції ЄС суттєво вплинуть на експорт російської нафти.

Forbes Ukraine звернуло увагу на санкційний захід, який передбачає заборону на імпорт із третіх країн продуктів перероблення російської нафти. Основними постачальниками таких продуктів є Індія й Туреччина, котрі заробляють мільярди на продажі до Європи переробленого російського пального.

Верховна представниця ЄС із питань закордонних справ Кая Каллас повідомила, що під санкції, зокрема, потрапив нафтопереробний завод "Роснефти" в Індії. Як повідомило Bloomberg, у цьому НПЗ російській компанії належить 49,13% акцій. РФ планувала їх продати індійській компанії, але тепер цей план через санкції під загрозою. Згідно з інформацією індійських ЗМІ, уже зараз через санкції "Роснефть" не може вивести свою частку прибутку з Індії в Росію.

Як новий пакет коментували в ЄС?

Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що мета пакету – паралізувати здатність РФ вести війну проти України. Він запевнив, що підтримка справедливого і стійкого миру в Україні з боку ЄС залишиться непохитною.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що цей пакет "завдає удару в саме серце російської воєнної машини". "Тиск посилюється. Це триватиме доти, доки [нелегітимний президент РФ Володимир] Путін не завершить цієї війни", – пообіцяла вона.

Фон дер Ляєн також привітала Данію, яка з 1 липня почала головувати в Раді ЄС, з успішною роботою щодо погодження санкцій. Глава МЗС Данії Ларс Льокке Расмуссен заявив, що ці санкції "затягують вузол навколо Росії".

Багато європейських лідерів і глав МЗС відреагували на санкції у своїх соцмережах, назвавши їх безпрецедентними. Президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявили, що обмеження мають натиснути на РФ, щоб змусити її завершити війну.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс вважає, що тепер настав час долучитися США. "Настав час ідеального шторму – голосування Сенату США щодо законопроєкту про санкції проти Росії, який створить непосильний тягар для російської економіки й тих, хто підтримує агресивну війну Росії. Мир через силу", – нагадав він одне з головних гасел нинішньої американської адміністрації.

Як пакет оцінила Україна?

Президент України Володимир Зеленський подякував усім країнам ЄС і особливо очільникам Єврокомісії та Євроради за санкційний пакет і підкреслив, що його вдалося зробити сильнішим. "Це потрібне рішення, і потрібне саме зараз як реагування на те, що Росія зробила більш жорстокими удари по наших містах і селах", – написав він в X.

Прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко теж подякувала партнерам за санкції, але наголосила, що ще багато чого належить зробити, щоб змусити Росію закінчити війну.

Глава МЗС України Андрій Сибіга визнав, що це один із найсильніших санкційних пакетів, запроваджених на цей момент проти РФ. Він окремо підкреслив, що пакет спрямовано на зниження доходів РФ від нафти, а це має значний вплив на її здатність вести війну. "Оскільки Москва відкидає мир, потужний трансатлантичний тиск – єдиний ефективний спосіб просування дипломатичних зусиль. Росія має усвідомити марність продовження війни", – наголосив він.

Що говорять у країні-агресорі РФ?

У минулому президент РФ, а зараз заступник голови російського Радбезу Дмитро Медведєв підтвердив слова українців: РФ не хоче завершувати війну. У відповідь на ухвалені санкції він написав великий (і традиційний для нього) пост у Telegram, у якому ображав європейців і погрожував "бандерівському режиму", тобто Україні, новими ударами "із силою, яка зростатиме". Він заявив, що РФ має дистанціюватися від "найодіозніших країн Євросоюзу", й у цьому зв'язку згадав "убогих прибалтів", "знахабнілих чухонців" (мабуть, ідеться про фінів), "недоподілених поляків", "зарослих своїм гівном британців" (які не належать до ЄС), а також Німеччину і Францію (про них без образ). "Нам потрібно лише якомога довше зберігати пам'ять про їхню мерзенну русофобію й учитися ненавидіти їх так сильно, як уміли наші предки", – написав Медведєв.

У РНБО України відреагували на цю заяву лаконічніше. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко назвав Медведєва "алконафтом" і припустив, що, з огляду на дії РФ, на неї може чекати "іранський сценарій" (імовірно, ідеться про потребу ударів союзників по території РФ) з відокремленням деяких регіонів.

Прессекретар нелегітимного президента РФ Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистам заявив, що Росія вважає "такі односторонні обмеження" незаконними й не схвалює їх, але нібито в неї вже є "певний імунітет" і вона адаптувалася до життя в умовах санкцій.

Що далі?

У МЗС Естонії заявили, що ЄС уже почав готувати 19-й пакет санкцій проти РФ. "Ми не згодні на половинчасті рішення. Кожен новий пакет посилює наш меседж: Україна не сама, і Росія не залишиться безкарною", – ідеться в заяві міністерства.

Інформує gordonua.com