Наталья Білоусова: «Дизайн - це робота без кордонів»

В яку комбінацію може вилитися суміш дитячого захоплення хендмейдом і диплом математика, звідки чекати натхнення, як чаклувати в домашніх умовах розповідає графічний дизайнер Наталья Білоусова.

Коли ти зрозуміла, що тобі подобається бути дизайнером і чому тобі це подобається?

Такого дня, щоб я прокинулася і зрозуміла, що пора в дизайн, не було. Швидше, я несвідомо і не поспішаючи до цього йшла з дитинства.

Десь з першого по четвертий клас я буквально прожила у гуртку «Умілі ручки». Він знаходився навпроти мого будинку, тому мій розпорядок на канікулах виглядав так: прокинутися, поснідати і майструвати, поки не виженуть. Я все ще люблю робити щось руками.

У старших класах я деякий час відвідувала художню школу. Соромно зізнатися, більшою мірою не за малюванням, а щоб цікаво проводити час. Тому що в художці дуже класна обстановка. Чого варті одні тільки історії Юрія Васильовича Затери. Але коли ми проходили колаж, я залипла в прямому сенсі. Ось же воно, те, від чого неможливо відірватися. Я клеїла на уроках, удома і навіть коли тема вже була пройдена.

Чому мені це подобається? Тому що дизайн - це робота без кордонів. Тому що є можливість використовувати фантазію. Звичайно, завжди приємні хороші відгуки. А коли говорять «Вас нам порекомендували», я просто таю від щастя.

Як дизайнер бачить світ на відміну від не дизайнера?

Питання передбачає, що я відповім, ніби дизайнери - це казкові ельфи, які не схожі на інших людей? Насправді представники всіх професій пропускають дійсність через свій досвід. Тому те, з чим ти стикаєшся в основній діяльності, постійно присутнє в голові. Наприклад, електрик не може не помічати недоліки в укладанні проводки. Оскільки я працюю з образами, у мене свій багаж надивленності: картинки, композиції, сітки, букви... Дизайнер має деякі знання про те, як краще впорядкувати елементи і, хочеш не хочеш, дивлячись на те, що відбувається навколо, ти накладаєш свій наявний досвід на те, що є.

Наприклад, безглузда вивіска, невдала реклама, квиток, сертифікат, покажчик..., прокручуєш в голові, що б поміняла, аби виправити зовнішній вигляд. Від цього відчуття неможливо звільнитися. Хочеться запитати: «Чому так? Можна ж краще». Потрапляєш в класне кафе або ресторан, а у них негарне меню. У підсумку замість вибору страв розглядаю верстку. Напевно, можна сказати, що дизайнер бачить світ з тими коригуваннями, які він би вніс.

Як все починалося?

Почалося з двох несподіваних поворотів. У школі мені здавалося, що нічого краще Юридичної академії не існує. Але після закінчення 11 класу я опинилася на фізматі. До сих пір рада, що зі мною трапилася математика.

Другий поворот трапився, коли після першого курсу універу дуже захотілося працювати, я попросилася в місцеву рекламну газету дизайнером. Оскільки ні досвіду, ні знань не було, мене попросили до понеділка (а це було в п'ятницю) вивчити програми, в яких вони працюють. Вивчила, звичайно, і мене взяли. Відразу все було дуже страшно і здавалося, що не вийде. У Бердянську на той момент не було освітніх проектів, але дуже допоміг інтернет. Я викачувала книги, дивилася розбори, все, що знаходила, поглинала з інтересом.

Де тобі ще довелось працювати до того, як досягти сьогоднішнього рівня?

Після закінчення університету я перейшла в новинну газету, це був дуже цікавий досвід. Тоді інтернет-новини ще не були на першому місці і паперові газети були досить популярні. Працювала з тим, про що люди дізнаються тільки завтра, внутрішня сторона новинних процесів страшно цікава. Згодом я вирішила, що хочу бути ближче до графіку, і перейшла з газети в рекламне агентство.

Поступово напрацьовувались портфоліо і репутація. Додаткових замовлень ставало більше. Разом з ними зростав досвід ведення переговорів і презентації проєктів. Вийшло так, що я повністю перепрофілювалася в графічного дизайнера, зосередившись на айдентиці (identity design), упаковці/етикетці і друкованій продукції.

Напрацювавши достатній досвід, прийняла рішення рухатися далі самостійно. Співпрацювала безпосередньо з організаціями і дизайн-студіями як в Україні, так і за її межами.

Яка географія твоєї співпраці?

Найбільш тривала співпраця склалася зі студією Good!Good! Brands (goodgoodbrands.com, Польща), fresh-d.net (Дніпро, Україна), Pavlov.ua (Україна). Водночас отримала запрошення до публікації в міжнародному збірнику фірмових стилів Do Not Disturb. Оскільки при наявності інтернету ніяких кордонів не існує, працювала з замовниками з Норвегії, Канади, Англії, країн арабського світу, США.

Звідки береться натхнення?

Надихає все що завгодно. І очікувано, коли ти свідомо намагаєшся надихнутися, розглядаючи готові кейси, якісь композиції, фотографії, і несподівано, коли ідея сама приходить в голову, універсального способу немає. А буває, що ідеї приходять, наприклад, в душі, вода на голову капає і з'являються думки. А одного разу, завдяки банальному анекдоту «Я, х ... .ею, дорога редакціє», - пише нам шестирічна Оля ... » народився фірмовий стиль для одного проєкту, причому потрапляння було з першого разу, без правок, замовник був задоволений цим рішенням. Часом ідеї беруться зі слів, з фільмів, з книжок. Ніколи не знаєш, як твій наявний досвід з'єднається з поточною ситуацією, в яку незвичайну форму воно виллється. Чим більше образів поглинаєш, тим цікавіше комбінації виходять на фініші.

З чого починається робота?

Будь-яка робота починається з розмови з замовником. Обговорюємо завдання, я намагаюся дізнатися, що є, що потрібно, як людина уявляє собі кінцевий результат. Це необхідно для того, щоб зрозуміти, що робити. Від правильно описаного завдання дуже сильно залежить результат, і швидкість роботи, і влучання. Наступний етап - це ескізи, начерки, концепції.

Що порадиш починаючому дизайнеру?

Не завадить тримати очі відкритими. Не бійтеся робити, завжди є ctrl + z. Навчання, звичайно, вітається в будь-яких видах. Тим більше зараз є дуже круті курси, після яких за студентами стоїть черга з роботодавців. Хороший варіант - влаштуватися, нехай і п'ятим помічником асистента, але в класну команду. У бою все це проходить набагато швидше, набагато ефективніше, набагато цікавіше.

З чим тобі цікавіше працювати?

Я дуже люблю працювати з упаковкою, тому що результат найчастіше можна помацати, подивитися. Мені дуже подобається бачити, як плід моєї праці стоїть десь на полиці. 

І ще мені подобається показувати людям, які не пов'язані з професією, друзям, знайомим, як можна поліпшити зовнішній вигляд їхнього продукту. Зараз у всіх напрямках діяльності дуже популярний інстаграм, багатьом необхідно оформляти свої сторіз, пости, прайси, відгуки. Оскільки людина непрофесіонал в питаннях роботи з текстами, найчастіше виходить не зовсім добре. Мені подобається підказувати, як мінімальними зусиллями можна все це причесати, привести до більш професійного виду.

Чому ти почала організовувати проведення семінарів для дизайнерів?

В першу чергу заради себе. На той момент в нашому місті нічого подібного не проводилося. Я вирішила, що добре б виступити організатором майстер-класів по дизайну, каліграфії, шрифтопобудові, логотипопобудові, запрошувала спікерів, повністю займалася підготовкою. Мені було цікаво зібрати компанію таких же захоплених людей, які могли б розділити зі мною задоволення від навчання.

Крім семінарів я кілька років виступала організатором дизайн-переглядів Behance Portfolio Review від ком'юніті Behance. Нещодавно я отримала пропозицію провести онлайн-курс для не-дизайнерів. Щоб люди могли покривати свої побутові потреби без глибокого занурення в професію. Ніщо так не систематизує власні знання, як необхідність розповісти про них іншим людям. І, звичайно, результат - це дуже сильно надихає, коли люди, які до цього не вміли і були впевнені, що не вони нетворчі, домагаються результату. Мені було дуже приємно отримувати відгуки від учасників, завжди приємно надихати когось.

Чим ти займаєшся зараз?

Як і раніше співпрацюю з різними організаціями. Проходжу курс анімації. Роблю упаковки. Дуже хочу доробити нарешті свій шрифт. Зараз думаю над стартом другого потоку онлайн-курсу. Цікаво, що в зв'язку з кризою активна діяльність не зупинилася, а навпаки прийняла нові грані і стала ще більш затребуваною.