Рецензія на фільм «Чаклунка. Повелителька темряви» від Вікторії Парової

За що ми любимо Дісней? За цікаві історії, яскравих персонажів, харизматичних злодіїв, атмосферу магії та чудес, а також за віру в те, що добро завжди переможе зло. І хоча Дісней зараз більше зайнятий створенням лайв-екшенів своїх же мультфільмів, все ж залишається надія побачити щось нове та оригінально. Іронічно, що таким фільмом став саме сіквел «Чаклунки» (ориг. Назва «Малефісента»)

Дія фільму відбувається через декілька років після подій першого фільму. Принцеса Аврова стає королевою Чарівного народу, а Малефісента, тепер її названа мати, захисницею лісу та усіх магічних істот. Принц Філіп, закоханий в Аврору, пропонує стати їй стати його дружиною. Аврора не лише відповідає його почуттям взаємністю, але й розуміє, що від цього шлюбу союз між чарівним народом та людьми має стати кріпшим. Не тільки Малефісента не рада цим подіям, оскільки вона все ще не довіряє людям, але й мати принца Філіпа, королева Інгрит, яка має свої власні плани.

Сюжет фільму не виділяється чимось оригінальним та несподіваним. Насправді, є моменти, до яких варто б поставити питання. Але краса чарівного світу, магічних істот, фей, ельфів захоплює настільки, що про них одразу забуваєш. Деякі критики відчитували фільм за надто велику кількість ефектів, але ж ми тут прийшли дивитися фентезі, тому я не бачу у цьому проблему. До того ж ми побачили більше чарівних створінь й навіть родичів Малефісенти.

Анджеліна Джолі в ролі Малефісенти ще з першого фільму показує, що вона – ідеальна кандидатка на цю роль. Її краса та величність не відпускала. Ель Фанінг вже не дивиться блідо поруч з нею, та грає майже на рівні з професіональкою Джолі. За відносини Малефісенти й Аврори справді переживаєш, бо актриси чудово показали стосунки матері та дочки. Мішель Пфайффер у ролі королеві Інгрит могла б бути ідеальною антагоністкою, але, на мою думку, її персонажці не вистачило мотивації. Вона є, але її було недостатньо. Акторка зробила все можливе, щоб її героїня виглядала цікаво. І костюмери. Вони взагалі добре попрацювали на образами, і це дуже помітно.

Треба відмітити, що цей фільм жіночий. У тому плані, що жінки тут мають більшу дію, ніж чоловіки. Не скажу, що чоловічі персонажі взагалі ні нащо не впливали в сюжеті, але їм і часу не так багато виділяються, й зрідка сценаристи давали їм діяти по-справжньому. Так коли ви будете згадувати «Чаклунку», ви спочатку згадаєте усіх персонажок. Така собі дань фемінізму. Але хороша це дань, знову мені особисто важко сказати.

Якщо ви йшли на фільм з глибокою історією та сюжетом, повним несподіваних поворотів, то ви мабуть розчарувалися. Якщо ви йшли на красиву казку, то фільм точно вам сподобався. Я йшла на фільм гарно провести час, і цей час пройшов дуже непомітно.

P.S. Якщо ви фанат або просто попадали на пару серій Ігри престолів, під час деяких у вас буде ефект дежавю.

                                                                                              Вікторія Паровая