Рецензія на фільм "Джокер" від бердянського критика Вікторіі Парової

Коли було оголошено, що вийде сольний фільм про найвідомішого злодія всесвіту DC Джокера, то багато шанувальників коміксів та фільмів про супергероїв затамували подих від передчуття. Було відомо, що майбутній фільм буде не пов’язаний з сюжетами коміксів, та розкаже історію появлення на світ божевільного клоуна.Усі були заінтриговані. Усі мали великі очікування. І вони не були розчаровані.

Сюжет розповідає історію людини на ім’я Артур Флек, що проживає у Готем-Сіті, де за всіма канонами коміксів, процвітають суцільний безлад та кримінал. Артур працює клоуном у маленькому агенстві розваг, піклується про хвору матір та мріє про кар’єру стендап-коміка. Без того непросте життя Флека погіршує його психічний розлад, через який він починає раптово сміятися у самих непередбачуваних обставинах. Що чекає на людину, яка не має ніякої підтримки від оточуючих людей, та живе лише примарними видіннями пошкодженого травмами розуму?

Режисер Тодд Філліпс, до цього знімавший такі фільми, як «Похмілля у Вегасі» та «Проект Х», перевершив самого себе. Чесно кажучи, була здивована побачивши у його фільмографії цілий список комедії. Під час перегляду фільму я б ніколи про це не подумала. І хоча Філліпс надихався більше фільмами Мартіна Скорсезе, ніж коміксами, проте це не заважало фільмові повністю віддалитися від коміксних канонів та створити власну атмосферу. Фанати коміксів будуть задоволені побачити пасхалки та натяки на вже знайомі сюжети.

Не дивлячись на присутність такої великої зірки, як Роберт Де Ніро, ніхто й ніщо не відволікає глядача від головної зірки фільму – Хоакіна Фенікса. Своєю грою він показав, як слабка людина, до якого нема кому діла, поступово приймає свої проблеми, своє божевілля, як частину самого себе, й стає тим, хто буде відомим як «Клоун-Принц кримінального світу». Його Джокер вже визнаний багатьма, як гідний конкурент образу Хіта Леджера у «Темному лицарі», та пророкують для нього не менш культовий статус.

«Я думав, що моє життя це трагедія, виявилося - комедія»

Хочу також відмітити саундтрек фільму, написаний композиторкою Гільдур Гуднадоттір. Музика йде поруч с кадрами однією хвилею та ідеально передає атмосферу безпорадності, глибокої депресії та нарастаючого божевілля. Дуже іронічно звучать пісні про щасливе життя та посмішки на фоні міського хаосу та падіння у божевілля.

Таким чином, «Джокер» не є ще одним кінокоміксом, на якому можна як слід відпочити. Це психологічний трилер, який і відлякує своєю нещадністю та жорстокістю, і гіпнотизує своєю химерністю. На думку багатьох глядачів, і сам фільм, і Хоакін Фенікс гідні поборотися за премію Кіноакадемії «Оскар». І я погоджуюсь з цією думкою. На останок хочу відмітити український дубляж та переклад письмових фраз з англійської на українську. Дуже якісна робота перекладачів.

«Коли я вийду туди, то представ мене, як Джокера»

 Вікторія Парова - засновниця бердянського читацького клубу.