24 серпня Україна відзначає День Незалежності. За 35 років незалежності, які українці пройшли разом із країною, їхнє ставлення до деяких аспектів стратегічного шляху України і навіть до самих себе змінилося кардинально.
NV дослідив зміни настроїв, уподобань і думок українців у соцологічних опитуваннях від 1990-х років до сьогодні і ділиться результатами цих порівнянь у своїй інфографіці.
Ставлення до російської мови
Три десятиріччя незалежності докорінно змінили ставлення українців до російської мови, яку Російська імперія та СРСР нав’язували протягом численних хвиль русифікації. За даними КМІС, якщо в 1997 році 39% громадян України вважали, що потрібно зробити російську другою державною мовою в Україні, то в 2026-му таких було лише 5%. Водночас нині 65% українців переконані, що російську мову потрібно прибрати з офіційного спілкування в усій країні, тоді як у 1997-му такої думки дотримувалися лише 18%.
Інфографіка: NV Самоідентифікація українців
Пройдений разом із незалежною державою шлях вплинув і на ставлення українців до самих себе. Багато років поспіль соціологи ставили українцям питання у такому формулюванні: «Ким ви себе перш за все вважаєте?». Серед можливих відповідей були самовизначення на зразок «мешканець села, району чи міста, в якому живу», «громадянин колишнього СРСР», «громадянин Європи», «громадянин світу» та інші варіанти. З роками дедалі більше українців обирають відповідь про те, що вважають себе «громадянином України». У 2025 році саме такий варіант обрали 72,7% опитаних, тоді як в 1992-му — 45,6%, свідчать дані опитування Інституту соціології НАН, проведеного восени 2005-го. А у рік російського повномасштабного вторгення (2022) цей показник досяг пікової позначки — 84,6%.
Інфографіка: NV Шлях до власної церкви
Відновлення автокефалії Православної церкві України стало однією із найбільш знакових подій для українських вірян за роки незалежності. Разом із послабленням впливу Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) це відіграло суттєву роль у поверненні українців до власної церкви. У 2010 році, коли президентом країни став Віктор Янукович, серед православних вірян лише 15% вважали себе прихильниками УПЦ Київського патріархату, а 24% заявляли про прихильність до Московського. Натомість у 2025 році лише 5% православних в Україні називали себе вірянами УПЦ МП, тоді як 43% — вірянами ПЦУ.
Реклама: Інфографіка: NV Лідери довіри українців
У різні роки незалежності лідерами у рейтингах довіри українців опинялися не лише чинні державні лідери (як Леонід Кучма у 1995−1997 роках) чи лідери опозиції (як Віктор Ющенко в 2001—2002), але й часом несподівані фігури: Надія Савченко в 2016-му році або Святослав Вакарчук у 2017−2018. Останні два роки повномасштабної війни з Росією (2025−2026) лідерство в персональних рейтингах довіри українців утримує Валерій Залужний, колишній головнокомандувач ЗСУ і посол України у Великій Британії. Чинний президент України Володимир Зеленський був лідером рейтингів довіри у 2019−2020 та в перші роки повномасштабного вторгнення, до 2024-го включно.
Інфографіка: NV Україна і НАТО
Євроінтеграційний курс України, відданість якому українці вибороли під час Революції гідності, до цього роками залишався предметом політичних маніпуляцій, особливо з боку проросійських сил. І якщо ідею про вступ України в ЄС починаючи з 2000-х років майже завжди підтримували більшість українців (за рідкісними винятками, коли ця цифра знижувалася до рівня 40% або 46−47%), то перспектива членства в НАТО довгий час залишалося «лякалкою», яку підживлювала російська пропаганда. Саме тоді, коли вона мала в Україні найбільший вплив — під час другого прем'єрства Віктора Януковича в 2006—2007 роках і його президентства в 2010—2013 — підтримка інтеграції України в НАТО була найнижчою. Вона впала до 16,3% в 2006 році і до 13,3% у 2012-му. Натомість перші роки російської війни проти України різко підвищили кількість прихильників НАТО до 46% станом на кінець 2015 року, а на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну було зафіксовано рекордний рівень підтримки шляху України в НАТО (86% у січні 2023). Утім, на тлі небажання Альянсу відкривати Україні двері для членства цей показник за роки великої війни знизився до 63%.
Реклама: Інфографіка: NV Ставлення українців до президентів
Починаючи з кінця 90-х, українці завжди скоріше критично ставилися до діяльності чинних президентів. За 10-бальною шкалою (де 1 — найнижча оцінка, а 10 — найвища) громадяни України рідко оцінювали лідерів країни вище, ніж на проміжну «п'ятірку». Цю межу подолали лише Віктор Ющенко в 2005 році, на початку свого президентства (5,6 бала) та Володимир Зеленський у 2023 (7,8 бал) і 2025 роках (6,2 бала).
Інфографіка: NV Економіка — незмінний виклик років незалежності
За 35 років незалежності українці майже завжди оцінювали економічну ситуацію в країні як вкрай проблемну. За 11-бальною шкалою (де 1 — ситуація дуже погана, а 11 — дуже хороша) середня оцінка ніколи не перевищувала 5 балів. Найнижчою вона було протягом 90-х років (від 1,3 до 1,7 бала), найвищою (понад 4 бали) — як не парадоксально, у 2022−2023 роках, вже під час повномасштабного вторгнення Росії.